Управління справами Верховної Ради України 13 грудня 2011 року уклало дві угоди з Державним будівельним комбінатом на розробку проектно-кошторисної документації. Перший контракт вартістю 1,14 млн грн передбачав проект влаштування скляного перекриття внутрішнього дворика по вул. Грушевського, 5. Другий контракт на суму 2,08 млн грн стосувався проекту прибудови до будинку парламентських комітетів по вул. Садовій, 3 (ІІ черга). Таким чином, лише на розробку креслень витрачалося понад три мільйони гривень.
За задумом, засклений дворик мав стати «сучасним атріумом» з «напівциркульним заскленням». Проектна пропозиція обґрунтовувала це необхідністю «поліпшення умов роботи та розширення зони ділового спілкування народних депутатів». Нова конструкція дозволила б «використати дворовий простір як комфортне зі штучним кліматом місце для прийому делегацій, проведення офіційних і неофіційних зустрічей, прес-конференцій, телемостів та ін.», а також «захистити дворовий простір від атмосферних опадів» і «зменшити теплові витрати». Засклений двір додав би майже 1000 квадратних метрів до експлуатаційної площі парламенту.
Друга черга реконструкції адміністративної будівлі передбачала зведення нової 9-поверхової прибудови з несучим залізобетонним каркасом, стінами із пінобетонних блоків та системою зовнішнього утеплення. У підвальному поверсі планувалося влаштування паркінгу. Перша черга реконструкції тривала з 2005 року, протягом якої було реконструйовано другий-сьомий поверхи старого будинку, надбудовано восьмий-дев'ятий поверхи та модернізовано інженерне обладнання підвальних приміщень. Проектні роботи мали бути завершені в четвертому кварталі 2012 року.
Саме будівництво передбачалося фінансувати окремо, і його вартість мала перевищити вартість проектування в десятки або навіть сотні разів. Внутрішній дворик Ради доступний лише за особливими перепустками, що робить його ще однією закритою зоною для парламентарів, недоступною для громадськості.
Протиріччя у позиції голови парламенту
Водимир Литвин, одночасно лідер Народної партії та голова Верховної Ради, висловлював критику щодо витрат місцевих чиновників на дорогі автомобілі. Під час візиту до Житомирської області він прокоментував невдалу спробу мера Житомира придбати Toyota Highlander за кошти місцевого бюджету. «Придбання дорогих автомобілів місцевими чиновниками – це негативне явище, оскільки це несвоєчасно», – сказав Литвин. Він наголошував, що коли влада говорить про нестачу грошей для реалізації соціальних програм, одночасні витрати на предмети розкоші не сприймаються громадськістю.
Литвин також запевнив, що спостерігає подібну ситуацію в українському парламенті. «Пільги народних депутатів будуть урізані. Я стою на тому, що має залишитися лише заробітна плата і, можливо, проїзд депутата, але чітко фіксований та виключно в напрямку виборчого округу», – заявив він. Однак його слова суперечили масштабним будівельним проектам, які одночасно розроблялися під його керівництвом.
Перелік сумнівних закупівель парламенту у 2011 році
Моноблочні комп'ютери вартістю 11 тис грн кожен придбавалися нібито для читання законопроектів у цифровому форматі з метою економії паперу. Однак вартість цих комп'ютерів перевищувала вартість паперу, який Верховна Рада могла витратити на законопроекти за п'ять років. До того ж до кожного комп'ютера придбано принтери по 1,6 тис грн за штуку. Комп'ютери були настільки потужними, що на них можна було грати в сучасні відеоігри.
Ремонт паркану обійшовся у 520 тис грн. За словами самого Литвина, саме стільки коштувала заміна старої огорожі з боку проїжджої частини вул. Грушевського. Реально замінено було близько 20 метрів залізного паркану висотою менше півтора метра.
Страхування кожного народного депутата коштувало 10 тис грн. Литвин визнав, що ця страховка призначена для виплати лише у випадку смерті депутата, однак розмір виплати залишався невідомим. За один рік 4,5 млн грн з державного бюджету надійшли до страхової компанії братів Буряків, один з яких був народним депутатом.
Для парламентського готелю «Київ» придбано десять чайних столиків і один буфет за 228 тис грн – понад 20 тис грн за один предмет. Меблі були оздоблені платиновою та срібною фольгою. Стільці для того ж готелю коштували по 7 тис грн за штуку. Скарга журналіста щодо недопуску на тендер знаходилася в прокуратурі Печерського району.
Радіостанція народного депутата Андрія Деркача (Партія регіонів) отримала 800 тис грн за новинні випуски та інтерв'ю з нардепами. Обладнання для парламентської телестудії коштувало 8 млн грн. Трансляція «Ради» на Європу обійшлася у 2 млн грн, хоча канал там не користувався попитом. За проживання нардепів та проведення прийомів у парламентських готелях і їдальні витрачалося 24 млн грн.
Нові будівельні проекти означали збільшення кількості клерків у Раді, що суперечило адміністративній реформі, яку проводив президент Віктор Янукович для скорочення бюджетних видатків. Редакція припускала, що навряд чи в країні знайдеться більше 450 людей, які б підтримали витрати на скляний дах і нову дев'ятиповерхівку для парламентських офісів.