Перехід на новий метод очищення питної води міг би стати прогресивним кроком для Білої Церкви. Замість традиційного хлору комунальне підприємство «Білоцерківводоканал» почало використовувати гіпохлорит натрію — розчин, отриманий методом електролізу зі звичайної кухонної солі. Цей засіб входить до переліку 100 найважливіших хімічних сполук у світовій історії, включений туди у 2007 році. Однак за позитивною змінами приховується низка питань щодо прозорості закупівель та обґрунтованості витрат.
Процес розпочався у травні 2011 року, коли водоканал провів відкриті торги на поставку гіпохлориту натрію з подальшим контрольованим дозованим введенням у встановлених точках технологічного процесу приготування та знезараження питної води. Переможцем став ТОВ «Гіпохлорид», якому дозволили привозити розчин на водоканал і вливати його в систему водопостачання. Після півроку експерименту водоканал вирішив поглибити співпрацю.
У січні 2012 року було укладено угоду на оренду виробничого комплексу, де виготовляється засіб для очищення та знезараження питної води. Період оренди розраховано з січня 2012 року по листопад 2014 року на суму 2 мільйони гривень. Саме цей строк викликає питання: він завершується напередодні чергових місцевих виборів, заплановані на листопад 2014 року.
Проблеми з тендерною процедурою почалися з самого початку. У травневих відкритих торгах взяли участь лише дві фірми — мінімально необхідна кількість для проведення такої процедури. Обидві компанії, ТОВ «Гіпохлорид» та ТОВ «Інжинірінг Плюс», були створені з різницею в кілька днів у вересні 2010 року і зареєстровані за однією адресою — в будинку на Площі Торговій, 10 у центрі Білої Церкви.
Зв'язки між учасниками тендеру виявляються ще тісніше при аналізі власності. Основним власником «Гіпохлориду» є ТОВ «Об'єднана архітектурна група», засновником якої є ТОВ «Група «Капітал». Засновниками «Групи «Капітал» виступають кіпрський офшор «Рес кепітал груп лімітед», болгарин Любомил Хаджиніколов та американець з болгарським ПІБ Мітєв Калін Кірилов. 80 відсотків статутного капіталу ТОВ «Інжинірінг Плюс», яка програла в тендері, також належить тій самій «Групі «Капітал». Решта 20 відсотків належать Андрію Степановичу Поліщуку, багаторічному керівнику профспілкової організації «Київоблводоканалу».
До середини 2010 року одним із співвласників «Групи «Капітал» була Наталя Ігнатівна Мошинська. З 2010 року вона займає посаду начальника управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської облдержадміністрації, головного архітектора Київської області. За своєю посадою вона має безпосередній стосунок до розвитку Білої Церкви.
На момент перемоги в тендері «Гіпохлорид» навряд чи мав оформлені належним чином виробничі потужності. Білоцерківська райдержадміністрація видала розпорядження №597 і №598 лише в липні 2011 року, дозволивши фірмі розпочати процедуру землевідводу для оренди ділянок на землях Шкарівської та Пилипчанської сільрад.
Ціна на гіпохлорит натрію, встановлена за результатами тендеру, становила 17 гривень за кілограм з урахуванням супутніх послуг. Для порівняння: простий пошук в інтернеті показав, що ринкові ціни на гіпохлорит у 2011 році коливалися від 3,6 до 4,2 гривні за кілограм. Таким чином, вартість послуг з доставки розчину на водоканал і дозування для введення в систему водопостачання становила близько 13 гривень з кожного кілограму.
Обґрунтування останньої закупівлі не пояснює, чому оренда виробничого комплексу коштуватиме саме 2 мільйони гривень. Для порівняння: модернізація всіх водонасосних станцій Одеси, міста значно більшого за Білу Церкву, коштувала 7,5 мільйона гривень. Модернізація в невеликому Ізмаїлі обійшлася в 1,25 мільйона гривень, і при цьому не потребувала подальших мільйонних платежів за оренду.
Хронологія подій викликає додаткові запитання. Учасники тендеру були зареєстровані в вересні 2010 року — за місяць до місцевих виборів того року. Угода на оренду розраховується до листопада 2014 року, коли мають відбутися наступні місцеві вибори. Це дозволяє припустити, що вся операція здійснюється під патронатом людей, чий вплив обмежено датою виборів.
Біла Церква не входить до числа найбагатших міст України. У бюджеті на 2012 рік вона посіла третє місце серед міст, яким державна казна видає дотації. На життя мешканцям не вистачає 198 мільйонів гривень. Таких коштів вистачило б ще на кілька подібних проектів. Редакція не має можливості самостійно перевірити обґрунтованість витрат, але дані для порівняння свідчать про потенційну переплату. Справжнього бенефіціара кіпрсько-болгарсько-американського бізнесу встановити не вдалося. Сподівання на те, що місцеві журналісти та політики зможуть провести глибший аналіз ситуації, залишаються актуальними.