Вугільна галузь України пережила суттєві зміни в другій половині 2011 року. Якщо раніше державні вуглепромові підприємства розподіляли мільярди гривень матеріально-технічного забезпечення серед численних постачальників, то до кінця року картина змінилась кардинально.
Новий гравець на ринку
ТОВ «Торговий дім «Востоквуглемаш» було зареєстровано в Донецьку наприкінці 2010 року з мінімальним статутним капіталом у 907 гривень. Попри такий скромний стартовий капітал, компанія після першої перемоги на тендерах у серпні 2011 року за п'ять місяців того року виграла закупівлі на суму 1 млрд гривень. Це становило третину від усіх 11,5 мільярдів гривень, розіграних на тендерах у вуглепромі за півріччя.
Тенденція посилювалась на початку 2012 року. За перші два тижні року «Востоквуглемаш» виграв близько половини всіх тендерів, доведши свої здобутки до 1,26 млрд гривень. Такий стрімкий ріст викликає питання щодо механізму перемог компанії на відкритих торгах.
Схема перемог
При аналізі десятка протоколів тендерів виявилось, що постійним конкурентом «Востоквуглемашу» є макіївське ТОВ «Макс», яке завжди пропонує товари дорожче. Це дозволяє «Востоквуглемашу» перемагати на відкритих торгах без особливих складнощів. Ціни, за якими держпідприємства купують у компанії продукцію, викликають запитання – наприклад, кабелі пропонуються по 470 гривень за один метр.
Дніпропетровське ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» одного разу спробувало конкурувати на тендері ДП «Шахтарськантрацит» з цінами на 30-40% нижчими від переможця. Однак компанію знято з тендеру за те, що вона не надала конкурсному комітету звіт про рух своїх коштів.
Власники та зв'язки
Директором «Востоквуглемашу» є Ігор Лазаришин. До складу засновників входить Олексій Стародубов, який раніше працював юристом у компанії «Бейкер и Макензі», потім засновував ТОВ «Сталекс і партнери». У 2010 році він потрапив у призив Василя Джарти і перебрався до Криму, де очолив «Агентство регіонального розвитку».
Єдиним засновником ТОВ «Макс» є Анатолій Ольмезов. Він також є засновником ТОВ «Східавтотранс», яке донедавна було засновником Асоціації «Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр» – вугільного підрозділу угрупування Януковича. Кілька років тому одним із засновників «Східавтотрансу» був нинішній голова Донецької облради Андрій Федорук, бізнес-партнер сина президента Олександра Януковича по будівельній корпорації «МАКо».
Розширення присутності
Після аналізу торгів вугледобувних держпідприємств стало очевидно, що «Востоквуглемашу» відкриті двері у всіх компаніях галузі. Найбільш показовим став приклад ДП «Макіїввугілля». Рік тому гендиректор Станіслав Толчин пережив вибух біля свого офісу. У жовтні він розчинився в Ізраїлі на лікуванні серця. З урахуванням термінів відкритих торгів – близько півтора місяця – стає зрозуміло, чому «Востоквуглемаш» виграло перший тендер цього підприємства лише наприкінці грудня на суму 164 мільйонів гривень за один тиждень. Від інших постачальників, які багато років панували на цьому держпідприємстві, не залишилось і сліду.
Переділ ринку
За друге півріччя 2011 року угрупування, пов'язані з різними впливовими особами, розподілили 6,3 млрд гривень з 11,5 млрд гривень, розіграних на тендерах.
Група Ріната Ахметова виграла 3,9 млрд гривень. До цієї групи відносяться АТ «НВК «Гірничі машини», ТОВ «Портінвест Лоджистік», ТОВ «Лемтранс» та ТОВ «Енергооптторг».
Група Юрія Іванющенко (народного депутата від Партії регіонів) отримала 1,0 млрд гривень через компанії ПП «Укрстандарт-2009», ПП «Лантан Компані», ТОВ «Іолід» та ТОВ «НВК «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу».
Група Сергія Єфремова отримала 0,4 млрд гривень через ТОВ «ТД «Краснолуцький машинобудівний завод», ТОВ «ДС-8», ПП «Портекс», ПП «Консент» та ТОВ «Індекспром».
Група Януковичів отримала 1,0 млрд гривень. На ринку шахтного обладнання причетність до президентської сім'ї вдалось довести лише для ТОВ «ТД «Востоквуглемаш». До першої десятки найбільших постачальників також увійшли ТОВ «Шахтарський ливарно-механічний завод» селидівського підприємця Миколи Євменова та ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні» з російським корінням, яка належить Російській залізній дорозі та українському ТОВ «Еталон сервіс 2005», контрольованому сім'єю Василя Гладкіх. Гладких був звільнений з посади гендиректора «Укрзалізниці» у 2006 році і призначений представником РЖД в Україні.
Перспективи
Тренд посилення позицій «Востоквуглемашу» має продовжитись. Два найбагатші держпідприємства – «Ровенькиантрацит» та «Свердловантрацит» – наприкінці 2011 року було віддано в концесію групі Ахметова. З середини грудня їхні закупівлі більше не публікуються у «Віснику державних закупівель», що означає втрату позицій їхніми постачальниками в рейтингу тендерних переможців.