Державний проект підготовки України до зимових Олімпійських ігор 2022 року приховує розробку комерційного гірськолижного комплексу на Закарпатті, свідчить аналіз документів, отриманих редакцією.
Проект під назвою «Олімпійська надія – 2022» був ініційований у 2011 році в адміністрації президента Віктора Януковича. Указом президента його визнали пріоритетним напрямком розвитку держави. Реалізацією займається державне підприємство «Олімпійська надія – 2022», підпорядковане Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами України на чолі з Владиславом Каськівим.
Для розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) спортивно-туристичної інфраструктури проекту наприкінці 2011 року було обрано австрійську фірму «Кленкхар Партнер Консалтинг». Контракт оцінювався в 425 тис євро. Конкурентна процедура викликала запитання: французька компанія «Бюро досліджень та технічних послуг м. Альбертвіля – АБЕСТ» пропонувала виконати роботу втричі дешевше і звинувачувала команду Каськіва та австрійців у корупційній змові. Обґрунтування терміновості закупівлі посилалось на необхідність якнайшвидше розпочати підготовку, хоча Олімпіада планувалась на 2022 рік, заявку на тендер Міжнародного олімпійського комітету потрібно було подавати лише в 2014 році, а переможця оголошуватимуть у 2015-му.
Офіційна презентація проекту передбачала будівництво олімпійських об'єктів у Львові та його околицях – стадіону, двох хокейних палаців, ковзанярських та бобслейних комплексів, закладів для керлінгу. Загальна вартість проекту оцінювалась у 80 млрд грн. Водночас усі об'єкти, пов'язані з лижами, розташовувались у Закарпатській області.
Технічне завдання на розробку ТЕО, розміщене у «Віснику державних закупівель», розкриває істинні пріоритети проекту. Документ детально описує вимоги щодо розрахунку бізнес-моделі всесезонного курортного комплексу в районі Боржавської полонини (гори Плай, Великий Верх, Гимба, Магура-Жиде) та населених пунктів Пилипець Міжгірського району, Гукливий і Воловець Воловецького району Закарпатської області.
Завдання передбачає аналіз гірських комплексів у Східній Європі, Росії та Україні – їхнього розташування, типів та технічних характеристик підйомників, спусків, ціноутворення, середнього доходу з туриста. Розробник повинен визначити цільову аудиторію лижників, класифікувати їх за досвідом катання, кількістю поїздок на рік, вибором схилів складності.
Проект передбачає планування гірськолижних схилів для початківців, лижників середнього та високого рівня відповідно до європейських стандартів та стандартів Міжнародної федерації лижного спорту (FIS), включаючи можливість проведення змагань рівня чемпіонату світу та Олімпійських ігор. Завдання включає розташування фристайлових парків, туристичних маршрутів, велодоріжок, майданчиків для пара планеризму та футболу. Передбачено також вертолітний майданчик і гольф-майданчик.
Документ вимагає розробки концепції розвитку нерухомості, яка приносила б дохід у весняний, літній та осінній періоди – виставки навесні, весілля та літні види спорту влітку, конференції восени. Розробник повинен запропонувати реалістичні витрати на будівництво, функціонування, продаж та оренду об'єктів, розрахувати доходи від комерційної діяльності.
Інфраструктура включає ресторани з панорамою гірських хребтів, лікувально-реабілітаційний центр та конференц-центр. Підвісні канатні дороги мають забезпечувати цікаве використання комплексу також у літній період.
Для прорахунку бізнес-моделі завдання вимагає визначення оптимальної структури власності та розподілу статутного капіталу, механізму участі держави в реалізації проекту, аналізу податкового режиму та наявних пільг. Розробник повинен розрахувати беззбитковий рівень та структуру тарифів, визначити довгострокові й короткострокові джерела фінансування, частку власних і кредитних коштів.
Завдання передбачає обґрунтування необхідності бюджетної підтримки та фінансування, врахування недосконалості законодавства та політичних ризиків, розрахунок вартості викупу необхідних земельних ділянок. Важливою частиною є перелік майнових об'єктів, які мають бути створені в різні періоди – через 1–2 роки, 3–4 роки, 5–7 років, 8 і більше років.
Зазвичай останні олімпійські об'єкти здаються незадовго до ігор, що дозволяє проводити змагання на найсучасніших спорудах. Однак у технічному завданні жодним чином не йдеться про затратні об'єкти з львівською пропискою – ковзанярські та хокейні комплекси, бобслейну трасу, керлінг-центри. Ці об'єкти можуть самоокуповуватись лише при постійному проведенні великих змагань або включенні до розкладу світових турнірів. На відміну від них, лижні та гірськолижні курорти приносять прибуток незалежно від спортивних змаганнь.
Редакція не змогла отримати відповіді на ключові питання: як змінювались власники земельних ділянок у районі майбутнього курорту та хто буде бенефіціаром проекту. Технічне завдання передбачає можливість податкових пільг та залучення державних коштів, але не містить механізму повернення державою інвестицій у вигляді касових надходжень. Хоча бюджет отримає податки та іміджеві вигоди від успішного бізнесу, завдання не передбачає поповнення державної казни від діяльності курорту у випадку державного фінансування проекту. Розробка ТЕО замовляється за державні гроші, але документ не розглядає збиткові для приватного бізнесу об'єкти на кшталт спортивних комплексів. Це просто бізнес – чийсь приватний бізнес.