Державний оператор тилу витратив у 2024 році 5,03 млрд гривень на закупівлю бронежилетів для Збройних сил. Аналіз цих контрактів показує, що ринок поступово диверсифікується, хоча одна компанія все ще контролює більше половини обсягів.
Переважна більшість придбаних броніків — це модульні бронежилети типу 2, рівня П, виду 5 з керамокомпозитними бронеелементами. Вони забезпечують фронтальний та тильний захист з м'якими балістичними елементами, включають камербанд, чохли для паху та шиї. Вага таких комплектів коливається від 10,5 до 15,5 кілограма залежно від розміру. Лише один раз протягом року ДОТ придбав повну комплектність з додатковим розвантажувальним ремінцем та захистом плечей та стегон — 10 тисяч комплектів на 344,08 млн гривень.
Закупівлі здійснюються за специфікацією від 3 квітня 2023 року. 10 жовтня МОУ затвердило зразок полегшеного бронежилета, який, за обіцянками, матиме вагу від 7,5 до 12 кілограмів. Наразі тривають ще три закупівлі: на 1,7 млрд гривень для броніків комплектності 1-5 та понад 500 млн гривень для комплектності 1-8. Ці закупівлі фінансуються за рахунок коштів, зекономлених у 2024 році.
До травня 2024 року ТОВ «Науково виробниче підприємство «Темп-3000» з Чернівців укладало п'ять контрактів на постачання 60 660 комплектів бронежилетів «Корсар М3мп-6» на 1,64 млрд гривень. Навесні цього року компанія повідомила, що завалена замовленнями й не може брати нові. Виробничі потужності були повністю завантажені, тому низка закупівель взагалі не відбулась.
З обома основними постачальниками — «Темп-3000» та ТОВ «Укртак.ЮА» — ДОТ укладав додаткові угоди про перенесення строків поставки. З шести угод п'ять були перенесені. На початку 2024 року на бронежилети комплектації 1-5 припадало по одному учаснику закупівлі, ціна коливалась від 24 320 до 26 570 гривень за одиницю.
Повіротна точка настала в квітні, коли ДОТу дозволили підняти очікувану вартість закупівель. На ринок увійшли нові постачальники. У травні-червні ДОТ уклав прямі угоди з ТОВ «Укртак.ЮА» на бронежилети «UT-Defence», з ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на «Plastoon UAFE» та з ТОВ «Ак-Інвестпром» на болгарські «Дефендер-84» виробництва Mars Armor. Один контракт було приховано як оборонну закупівлю. За прямими угодами ціна імпортних броніків зросла до 30 389–30 780 гривень.
Однак 10 тисяч комплектів болгарських «Дефендер-84» до ЗСУ так і не потрапили. Угоду з ТОВ «Ак-Інвестпром» на 307 млн гривень спочатку продовжили, а потім ДОТ розірвав її в односторонньому порядку через зрив строків постачання. Додатковою угодою було перенесено й строки поставки броніків «Plastoon UAFE».
На наступних аукціонах ціна знову опустилась нижче 30 тисяч гривень і коливалась від 26 до 28 490 гривень. На грудневих торгах, де змагалось уже по чотири фірми, закупівельна ціна знизилась до 24 984–25 438 гривень за одиницю.
Протягом року кількість учасників закупівель зросла, хоча частка «Темп-3000» залишається домінуючою. Бронежилетів «Корсар М3мп-6» придбали 122 660 комплектів на 2,74 млрд гривень — це 63% від загальної кількості та 57% від суми всіх контрактів. ТОВ «Укртак.ЮА» поставила 40 840 комплектів «UT-Defence» на 1,17 млрд гривень. ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» має поставити 30 тисяч комплектів «Plastoon UAFE» на 857,63 млн гривень.
Історія закупівель броніків під час російської агресії розпочалась у 2014 році. Міністерство оборони фактично припинило закупівлі цього виду спорядження у 2019 році й почало купувати лише навесні 2022 року. Напередодні повномасштабного вторгнення були лише незначні закупівлі окремих військових частин. Порівнювати нинішні ціни з закупівлями до вторгнення неправильно, оскільки зараз купують 6-й клас захисту, а тоді брали 4-й.
ТОВ «Науково виробниче підприємство «Темп-3000» зареєстроване в 2001 році й входить в однойменну групу з 18 компаній. З 2016 року фірма натендерила 6,11 млрд гривень, з них 4,06 млрд з ДОТ. Засновником є Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Економікс». Керівником і власником 50% фонду є Станіслав Лєсніков, який на початку 2024 року отримав підозру від НАБУ і САП по справі щодо встановлення контролю над грошовими потоками Укрзалізниці за часів Порошенка-Авакова. За нього внесли грошову заставу, і він досі на свободі. Іншу 50% частку фонду має Юрій Євтушенко. Керує компанією Роман Косинський. За даними аналітичної системи YouControl підприємство фігурує в численних кримінальних провадженнях. Найгучніший скандал стосувався бронежилетів, які прострілювались.
ТОВ «Укртак.ЮА» зареєстроване в 2022 році й розташоване в Києві. Володіє фірмою Олена Алєксєєва, керує Олександр Гаркуша, який до червня 2023 року був власником та засновником компанії. Гаркуша також має частку в ТОВ «Комплексна система безпеки 633» та ТОВ «ДТС Інтертейнмент». З 2022 року фірма натендерила 1,78 млрд гривень, з яких 1,45 млрд з ДОТ. У жовтні 2024 року компанія стала фігурантом кримінального провадження БЕБ по контрабанді комплектуючих бронежилетів. Під час досудового розслідування встановлено, що 17 жовтня 2024 року в пункт пропуску прибув вантаж м'яких балістичних пакетів захисту та комплектуючих. Відправник значився як «ІРЕК Savunma San.Ltd.Sti» з Анкари, отримувач — «Укртак.ЮА». Під час обшуку виявлено два комплекти товаросупровідних документів з різними сумами на один і той же вантаж. На документи та майно накладено арешт.
ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» зареєстроване в 2014 році. З 2017 року фірма натендерила 2,07 млрд гривень, з них 1,69 млрд з ДОТ. Фірмою володіють Максим Плєхов, Ірина Мосцевенко та Юрій Федоров, керує Віталій Вознюк. Плєхов також є керівником і власником АТ «Українські оборонні інновації», яким до вересня 2023 року через ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери» володів екснардеп від Самопомочі Андрій Журжій. Сама компанія до липня 2024 року мала назву АТ «Альтімо».