Коли Дмитро Табачник став міністром освіти, він виявив систему, яка щороку виводила з бюджету десятки мільйонів гривень. Річ була в тому, що вся інформаційна база студентів, створена ще у 2003–2004 роках, виявилась запатентована приватними особами і фактично перебувала в їхній власності.
Система «Освіта» зберігала дані про всіх студентів, на основі яких друкувались студквитки й дипломи. Однак міністерство було змушене щороку замовляти цей друк у приватного підприємства за монопольними цінами. У 2011 році сума досягла 82 мільйонів гривень. Власниками прибуткових патентів були п'ятеро освітян-високопосадовців, серед яких екс-міністр і ректор КПІ Михайло Згуровський. Їхня фірма «НДІ прикладних інформаційних технологій» мала назву, дивно схожу на міністерське держпідприємство «Державний центр прикладних інформаційних технологій».
Табачник вирішив розірвати цей ланцюг. 13 липня 2011 року уряд прийняв ініційовану ним постанову №752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти». Документ ліквідовував з 1 січня 2012 року систему «Освіта», створюючи на її місці потужнішу інформаційну базу. Для цього було засноване держпідприємство «Інфоресурс». На перехід передбачалось витратити півроку й 45 мільйонів гривень.
У серпні 2011 року урядовий уповноважений із питань дерегуляції Михайло Бродський публічно підтримав міністра, заявивши, що той зламав корупційну схему. Він опублікував листування Михайла Згуровського до прем'єра Миколи Азарова та відповідь Табачника. Ректор політехніки писав розпачливо про знищення системи й відсутність дипломів у 2012 році. Табачник у відповіді холодно констатував, що базою володітиме держава, постанова прийнята, і назад вороття немає.
Після цього у Згуровського виникли проблеми на основному місці роботи. 1 листопада закінчився його ректорський контракт, а Міносвіти затягувало з новим конкурсом. Це викликало хвилю публікацій і студентські походи, але Табачника це не зупинило.
Однак 1 березня 2012 року сталось несподіване. Новостворене ДП «Інфоресурс» уклало угоду з ПрАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на виготовлення 2,27 мільйонів екземплярів документів про освіту для випускників 2012 року. Вартість угоди склала 77,3 мільйонів гривень. Міносвіти проігнорувало вимоги постанови кабміну №752 і указу президента 2010 року №926 – не внесло дані системи «Освіта» в нову базу, повністю залишивши схему друкування дипломів у приватної структури.
При цьому перед Новим роком був оголошений конкурс у КПІ, і Михайло Згуровський став виконуючим обов'язків ректора, а також очолив комісію, що готує новий законопроект про освіту.
Щоб зрозуміти, що змінилось, варто звернути увагу на бюджет-2012. Цей документ уперше поправ у правах держпідприємства при відомствах. За словами Михайла Бродського, з 1 січня 2012 року всі гроші за адмінпослуги мали перераховуватись до бюджету, а не залишатись на рахунках держпідприємств. Це означало, що гроші, які «Інфоресурс» заробляв би на державних послугах, розчинялись би в казначействі, а не могли бути витрачені на потреби міністерства.
Табачник, будучи істориком, мабуть, згадав аксіому про те, що краще поганий мир, ніж хороша війна. Взаємні напади припинились. «НДІ прикладних інформаційних технологій» продовжив свій бізнес. Єдиною візуальною ознакою змін стали чергові збори власників. 11 лютого мали відбутись збори акціонерів, на яких планувалось вирішувати питання нерозподіленого прибутку в розмірі 21,52 мільйона гривень.
На запит редакції Міносвіти повідомило, що база «поступово формується» і друкувати дипломи буде приватний «НДІ ПІТ», оскільки той має права на «Освіту». На скільки років – невідомо.
