Технологічні втрати електроенергії в мережах — об'єктивна реальність. Природний опір металу в проводах перетворює частину енергії в тепло, тому з 100 кВт·год, випущених генератором, до споживача доходить менше. Щоб компенсувати ці втрати, обленерго докупують додаткові кіловати. Ці витрати потім включаються в тариф, який платять споживачі.
У 2024 році обленерго провели закупівлі електроенергії на загальну суму 43,95 млрд грн. Редакція «Наших грошей» проаналізувала дані системи «Прозорро» і виявила закономірність, яка викликає запитання щодо справедливості цін.
Розподіл закупівель за власниками
Закупівлі розподілені між обленерго, які контролюють різні групи власників. Найбільші суми припадають на компанії групи Костянтина Григоришина: «Вінницяобленерго» закупило електроенергії на 8,565 млрд грн, «Сумиобленерго» — на 4,962 млрд грн. Їхніми постачальниками виступають фірми «Енера» і «Таргет енерджи».
Міністерство енергетики контролює низку обленерго через АТ «Українські розподільні мережі». Їхніми постачальниками є державна «Енергетична компанія України» та пов'язана з ДТЕКом Ахметова компанія «Трейд енерджі солюшн». Обленерго під контролем Міненерго закупили електроенергії на суму понад 16 млрд грн.
Закарпаттяобленерго, пов'язане з Юлією Льовочкіною (сестра Сергія Льовочкіна з ОПЗЖ), закупило енергії на 3,779 млрд грн у ТОВ «Електротрейдінг груп» та ТОВ «Толк Україна». Волиньобленерго, яке контролює Анатолій Бойко (син екс-міністра енергетики Юрія Бойка), витратило 3,665 млрд грн у тих же компаній.
Прикарпаттяобленерго, пов'язане з Суркісами, закупило енергії на 196,3 млн грн. Обленерго, які контролюють Григоришин та Коломойський, витратили на закупівлі понад 4 млрд грн.
Відсутність конкуренції на тендерах
Найбільш вражаючою особливістю цих закупівель є майже повна відсутність конкуренції. Хоча тендери розміром у сотні мільйонів гривень проводяться за процедурою відкритих торгів, на них практично не приходять конкуренти.
Кваліфікаційні вимоги до учасників не є надмірно жорсткими. Потрібно мати досвід поставок за аналогічними договорами та фінансову спроможність (виручка за останній рік) у розмірі 25–30% від очікуваної суми тендеру. Порівняно з 2023 роком ландшафт постачальників не змінився, що означає: постачальники одного обленерго могли б брати участь у торгах іншого, але цього не відбувається.
У рідкісних випадках, коли на тендер приходив конкурент, це впливало на ціну. На тендерах «Сумиобленерго» монополія фірм Григоришина та його партнерів була абсолютною — вони забирали підряди рівно по очікуваній сумі. Однак на одному торгу розміром 1,11 млрд грн з'явився позасистемний конкурент «Ел-енерго» (основний замовник — «Дніпроводоканал»). Григоришинська фірма «Таргет» перемогла, але змушена була зробити знижку майже на 7 млн грн. Хоча це мізер порівняно з обсягом контракту, це принаймні більше нуля, ніж у всіх інших випадках нульової конкуренції.
Це може свідчити про картельну змову власників обленерго, які не беруть участь у торгах один одного і не заважають один одному залишати гроші споживачів у власних групах.
Ціноутворення та надприбутки
Ціна електроенергії для підприємств в Україні формується на ринку. Вона коливається залежно від погоди, можливостей імпорту, ракетних обстрілів та споживання протягом доби. На піках (7–10 ранку та 16–22 вечора) споживання може у півтора рази перевищувати денне.
Постачальники купують два види енергії. «Базове навантаження» (енергія атомних станцій) купується на ринку двосторонніх договорів (РДД) і зазвичай коштує дешевше. Додаткові мегавати для пікових годин докуповуються на ринку на добу наперед (РДН), де ціна може бути дуже волатильною.
Постачальники прив'язують формули ціноутворення до ціни РДН у кожну годину доби. Оскільки вони пропонують мікс дешевшої енергії з РДД і дорожчої з РДН, то навіть при продажу за ціною РДН вони мають прибуток. Все, що вище РДН, — це надприбутки.
Обленерго під контролем Міністерства енергетики прописують у договорах ціну 1×РДН або зі знижкою мінус 10 грн за мегават·годину (коефіцієнт приблизно 0,999). У групі Григоришина ціни встановлюють на рівні 0,999×РДН.
У інших крупних замовників енергії підходи різняться. Комунальний «Кривбасводоканал» замовив енергії на 2,17 млрд грн по ціні РДН+46 грн/МВт·год. Але є замовники, які купують суттєво дешевше. Націоналізована «Укрнафта» замовила у державного постачальника АТ «Енергетична Компанія України» електроенергії на 2,96 млрд грн по ціні base РДН мінус 2,301%. У листопаді за цим контрактом «Укрнафта» заплатила б на 1 млн грн менше, якби прописала прив'язку в розмірі 1 або 0,999×РДН при платежі розміром 51,33 млн грн.
«Укрпошта» провела закупівлю на «Прозорро.Маркеті» за участі 13 конкурентів. Переможець ТОВ «Енергетично-інвестиційна група» отримав підряд з маржею мінус 0,23 грн на кіловаті від середньозваженого РДН. Це значно дешевше від контрактів обленерго.
Потенційна економія
Якби мільярдні торги обленерго проходили хоча б із 2-відсотковою знижкою, загальна економія на оприлюднених у «Прозорро» тендерах розміром 44 млрд грн могла б скласти 880 млн грн. Ці гроші українці не мусили би платити для збагачення власників і кураторів монополістів.