Судовий процес, що розглядається у Шевченковському районному суді Києва, набув несподіваного повороту. Замість того щоб розбиратися в обставинах придбання буровою установки вартістю 250 млн доларів за 400 млн, суд зосередився на філологічному аналізі висловлювань міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойко.
Початок конфлікту сягає публікації статті «Вишка для Бойко» у виданні «Дзеркало тижня. Україна». Після виходу матеріалу Бойко заявив у коментарі УНІАН, що це «чийсь замовлення», і звернувся до СБУ для пошуку замовників. Редакція ZN.UA подала до суду, сподіваючись отримати офіційні пояснення щодо цін на обладнання. Однак захист міністра обрав іншу стратегію.
Замість аналізу фінансових документів адвокати Бойко почали доводити, що його висловлювання — це розмірковування, а не фактичні твердження, і тому вони захищені як оціночні судження. Для підтримки цієї позиції вони представили експертизу Віктора Брицина, заступника директора Інституту мовознавства імені А. Потебні, доктора філологічних наук, професора.
У відповідь ZN.UA надало експертизу Валерія Іванова, президента Академії української преси, професора та доктора філологічних наук. Замість того щоб порівняти якість висновків, адвокати захисту спробували дискредитувати експерта видання. Вони стверджували, що Іванов неодноразово з'являвся на конференціях із багаторічним редактором ZN.UA Володимиром Мостовим, а тому вони можуть бути друзями. Крім того, захист припускав, що Іванов може мати іншу, менш правильну спеціалізацію у філології.
Основний аргумент захисту виявився найбільш оригінальним. Брицин аналізував російськомовний варіант повідомлення УНІАН, тоді як Іванов — україномовний. Оскільки Бойко розмірковував російською мовою, можливі спотворення при перекладі. Судді Анзору Саадулаєву це здалося переконливим аргументом. Він запитав, чи має професор Іванов документи, що підтверджують його кваліфікацію перекладача.
Те, що на сайті УНІАН розміщені обидва варіанти — російськомовний і україномовний — і що ZN.UA подало позов саме на українську новину, в залі суду особливої уваги не привернуло.
Експертиза Брицина не містила детальних аргументів на підтримку його висновку. Він просто зафіксував як факт, що слова Бойко — це оціночні судження, посилаючись на фрази «Юрій Бойко вважає», «я роблю висновок», «він припустив». Брицин стверджував, що це свідчить про розмірковування, а не про твердження фактів, і що Бойко передає своє розуміння ситуації та свої переконання.
Експертиза Валерія Іванова пропонувала інший аналіз. Іванов виділив твердження Бойко про те, що стаття є замовленим матеріалом. На його думку, про це свідчать вираз «сто відсотків», який означає абсолютну впевненість, і звернення до СБУ з проханням знайти замовника — тобто міністр стверджує, що замовник існує. Іванов посилався на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема справи «Лінгенс проти Австрії» (1986 р.) та «Українська Прес-Група проти України» (2005 р.), де встановлено, що факти можна доводити і спростовувати, але неможливо встановити ступінь істинності оціночного судження. За його висновком, Бойко говорить про замовлений матеріал як про свершений факт.
Коли дискусія в залі суду зайшла в глухий кут, адвокатське об'єднання «Волков і партнери», яке представляє інтереси ZN.UA, запросило залучити третю експертизу від державного підприємства «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України». Цей документ на 26 сторінках містив детальний аналіз лексики. Експерти вказали, що слова «замовити» та похідне від нього «замовуха» — це лексичні одиниці кримінального жаргону, які перейшли в загальний обіг без змін свого жаргонного значення. Вони також зазначили, що висловлювання Бойко за граматичною формою є твердженням, оскільки в ньому відсутні показники суб'єктивної модальності. Однак сторона захисту не підтримала пропозицію приєднати цей документ до матеріалів справи, посилаючись на те, що дебати вже закінчилися.
Судовий процес «ZN.UA проти Бойко» виявився насичений незвичайними деталями. Журналісти рідко подають позови на міністрів. Також рідко трапляється, коли судія, повернувшись із нарадчої кімнати, замість оголошення рішення проводить ще кілька засідань. Адвокатам захисту вдалося заборонити присутнім журналістам записувати хід судового розгляду на диктофон.
Особливо цікавою виявилася позиція юриста УНІАН — агентства, яке опублікувало міністерські розмірковування. Адвокат не лише стверджує, що Бойко висловлювався оціночними судженнями, але й наполягає, що розглядати потрібно лише російськомовний варіант новини УНІАН, оскільки він не впевнений у коректності українського перекладу на сайті агентства. Таким чином, юрист намагається спонукати позивачів подати позов на саме УНІАН за спотворення російськомовної новини — хоча ZN.UA звернувся до суду саме на основі україномовного варіанту, від якого адвокати Бойко тепер відмежовуються.
Засідання, призначене на 10 квітня о 10:00, мало стати завершальним актом цієї судової драми. На ньому суд планував заслухати президента Академії української преси Валерія Іванова, щоб переконатися не лише в його праві давати експертні висновки, але й у його здатності без помилок перекласти три абзаци з російської на українську мову.