Державна атомна енергетика України перебуває в центрі складної системи закупівель, де приватні компанії отримують значні замовлення на роботи, пов'язані з безпекою ядерних об'єктів. Одна з таких фірм — ТОВ «Енергориск» — протягом дев'яти місяців отримала тендерні контракти на суму 41,91 млн грн.
За останні роки компанія виконувала роботи для «Енергоатому» в сфері атомної безпеки. Серед них — переоцінка безпеки енергоблоків українських атомних станцій з урахуванням уроків аварії на АЕС Фукусіма-1 (в середньому по 3 млн грн за одну АЕС) та розробка оперативного імовірного аналізу безпеки для різних АЕС (по 13–17 млн грн за станцію). Ці тендери проводилися після аварії на японській АЕС у 2011 році.
До складу засновників «Енергориску» входять Валерій Шіхабутінов, Олександр Марняло та Станіслав Шоломицький. У вересні 2011 року Марняло змінив у складі засновників Григорія Громова. Громов є директором ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», а Шоломицький — його першим заступником у цьому держпідприємстві.
Проблема виникла під час тендеру, проведеного 29 березня на «Южно-Українській АЕС». Замовлення стосувалося розрахункових обґрунтувань системи скидання парогазового середовища з ГО блоків №1 і 2 вартістю 348 тис грн. На торги подалися три учасники: «Енергориск», ТОВ «Атоменергосервіс» та ДП «Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування».
Державне підприємство запропонувало виконати роботи за 310 тис грн — на 10% дешевше за приватну фірму. Однак конкурсний комітет ЮУАЕС відхилив цю пропозицію. Офіційна причина: замість оригіналу виписки з ЄДРЮО та ФОП була надана нотаріально завірена копія документу станом на кінець січня 2012 року.
Такий підхід викликає запитання. За практикою журналістських розслідувань, нотаріально завірена копія зазвичай приймається як документ, що підтверджує існування підприємства. Особливо це стосується державного підприємства, яке функціонує понад десять років і має бути добре відомим «Енергоатому». В атомній галузі України кількість спеціалізованих установ обмежена.
З одного боку, можна припустити, що держава таким чином допомагає своїм науковцям отримувати додаткові доходи поза межами бюджетного фінансування. З іншого боку, виникають серйозніші питання. Компанія, якій довіряють розробляти висновки щодо безпеки атомних станцій, отримує десятки мільйонів гривень від того ж замовника, чиї інтереси вона мала б оцінювати об'єктивно. Громадськість не має можливості перевірити, чи висновки фірми базуються на реальних потребах безпеки чи на інтересах «Енергоатому».
Саме для забезпечення такої незалежності держава створює власні профільні підприємства. Однак у цьому випадку державна установа була відсунута від участі в тендері через формальність з документами.
Проблеми атомної безпеки виходять далеко за межі одного тендеру. У лютому 2012 року міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога надіслав відкритого листа міністру енергетики Юрію Бойко з проханням втрутитися в ситуацію із забезпеченням пожежної безпеки на діючих атомних електростанціях України.
У своєму інтерв'ю виданню «Дзеркало тижня» Балога пояснив: енергоблоки всіх українських АЕС — від найстаріших до введених в експлуатацію 2004 року — на 65% відпрацювали свій ресурс. Пожежну автоматику, встановлену на них, проектували й монтували в радянські часи. Це обладнання фізично й морально вичерпало себе. Оскільки такої техніки давно не виробляють, замінювати або ремонтувати її нічим. Крім того, вона не сертифікована за українським законодавством і не може застосовуватися на АЕС.
«Енергоатом» викреслив протипожежні заходи на атомних електростанціях із переліку пріоритетних через брак фінансування. Терміни виконання протипожежних робіт зривалися неодноразово. На них виділялися мінімальні суми, які залишалися від фінансування пріоритетів.
Держінспекція техногенної безпеки, яка підпорядкована МНС, у цій ситуації практично безсила. Згідно із законом, вона не може заборонити експлуатацію енергоблока, на якому не дотримуються протипожежних норм. Вимкнути струм, опломбувати чи опечатати установку неможливо через ризик аварії на працюючій ядерній установці.
Балога зазначив, що офіційні звернення розчиняються в просторі й часі. Тому він усвідомлено надав проблемі розголосу в публічній площині. За його словами, це питання національної безпеки й життя кожної людини, а не гра в приватні інтереси.