Протягом останніх років обсяги коштів, які виводяться з державних закупівель у тінь, зростають стрімко. За даними матеріалу, у 2006 році це становило близько п'яти мільярдів гривень, а до 2012 року досягло кількох десятків мільярдів. Загальний обсяг закупочних коштів державних, комунальних та подібних підприємств, які потенційно можуть бути виведені з прозорих процедур, перевищує 200 мільярдів гривень.
Недавно до групи прихильників такого виведення закупівель у тінь приєднався Анатолій Кінах, президент Українського союзу промишленців і підприємців (УСПП). Його кар'єра включає посади прем'єра, секретаря Ради національної безпеки, міністра економіки та депутата Партії регіонів. У пресс-релізі на сайті УСПП Кінах підтримав законопроект 9634, аргументуючи це тим, що державні підприємства зможуть конкурувати на рівних умовах з приватними компаніями. За його словами, звільнення від тендерних процедур дозволить спростити господарську та виробничу діяльність, оскільки раніше підприємства втрачали час, можливості та ринки збуту.
Однак той самий пресс-релиз містить суперечливе твердження: УСПП виступає за рівну конкуренцію та систему прозорих, чесних конкурсів і тендерів, а також за ефективне використання кожної державної гривні. Редакція вказує на логічну суперечність: як союз підприємців може одночасно підтримувати закриття мільярдного ринку від самих себе, адже скасування відкритих торгів позбавляє доступу до тендерної інформації й потенційних учасників-бізнесменів?
Кінах зазначив, що під дію закону про державні закупки потрапили «десятки» виробничих державних підприємств. Проте він не уточнив, що разом з ними закон перестає діяти на десятки тисяч інших структур. Багато з них, за оцінкою матеріалу, створені органами влади для прикриття розтрати бюджетних коштів, монополізації прибуткових ринків та інших схем.
Звернення уваги на історичний контекст розкриває суттєву зміну позиції Кінаха. Шість років до цього він виступав за протилежне – введення цих підприємств під дію закону про державні закупки. Рішення Верховної Ради від 1 грудня 2006 року розширило сферу застосування тендерного законодавства. Обсяги закупівель, які потрапили під контроль, зросли з 40 мільярдів гривень у 2006 році до 142 мільярдів у 2007 році.
Тоді Кінах активно підтримував ці зміни. 20 грудня 2006 року на сайті Тендерної палати з'явилося повідомлення про те, що УСПП просить президента якнайшвидше підписати зміни до закону про державні закупівлі. На засіданні правління УСПП було прийнято звернення, в якому союз заявив про внесення ініціатив, спрямованих на оптимізацію застосування законодавства про державні закупівлі до господарських товариств із державною часткою.
10 січня 2007 року Тендерна палата опублікувала ще одне повідомлення від УСПП. Кінах заявив, що відповідні зміни сприяють прозорості системи державних закупівель і роблять неможливим порушення прав казенних підприємств. Він назвав це «першими кроками» удосконалення системи держзакупівель та приведення її у відповідність до світових стандартів. Водночас Офіс Світового банку в Україні висловив сумніви щодо відповідності цих кроків міжнародним стандартам.
Підтримка Кінахом схем Тендерної палати мала конкретне фінансове вираження. Для самої палати та її бенефіціарів це означало надходження від учасників торгів за так звані консалтингові послуги. Для підприємців та державних структур це виражалося у втратах від «консультацій» та завищених цін на товари, роботи та послуги. За оцінками матеріалу, вигода для структур, пов'язаних з Тендерною палатою, або втрати учасників торгів становили близько 5–10 відсотків від вартості тендерів.
Хозяйські товариства з державною часткою понад 50 відсотків витратили на тендерах у 2007 році 71 мільярд гривень. Це означає, що вони «добровільно» передали структурам, пов'язаним з Тендерною палатою, від 3 до 7 мільярдів гривень.
Матеріал ставить питання про справжню мотивацію Анатолія Кінаха та про те, чому члени УСПП не висунули претензій йому за таку «турботу» про їхній бізнес. Редакція припускає, що УСПП може бути лише офісом у престижному місці на Хрещатику, брендом «захисника бізнесу» та лоббістськими можливостями Кінаха для просування інтересів вузької групи менеджерів.
Якщо це так, то виникає питання про те, чиї інтереси Кінах просуває нині і яка буде ціна для економіки. На відміну від 2006 року, у 2012 році мова йде вже про сотні мільярдів гривень. За такого темпу держава може не дожити до наступного заявлення голови УСПП.