Розслідування «Наших Грошей» виявило низку подій, які розгорталися паралельно навколо мільярдного тендеру на модернізацію вагонів київського метро та змін у структурі управління державними фондами.
Тендер і його умови
21 березня 2010 року транспортне управління Київської міськдержадміністрації оголосило конкурс на модернізацію вагонів метро з встановленням тягового обладнання японських виробників Mitsubishi та Itochu. Проект передбачав оновлення вагонів, випущених у 1963–1980 роках, з метою економії на придбанні нових одиниць. Фінансування на 60% мало надійти з коштів від продажу квот на викиди парникових газів за Кіотським протоколом, здійсненого у 2009 році. Решту суми планували покрити кредитом, який на той момент ще не було отримано.
Структура оцінювання тендеру передбачала, що ціна пропозиції становила лише 50% від загальної оцінки. Додатково 35% важив критерій «використання місцевих ресурсів», що давало українським учасникам фору у розмірі третини від вартості їхніх пропозицій.
Учасники та їхні пропозиції
17 травня відбулось розкриття пропозицій. ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» запропонував ціну 1,076 млрд грн. і посів третє місце за вартістю. Найдорожчою виявилась пропозиція ТОВ «Ваго-рев» зі статутним капіталом 63 тис грн., зареєстрованої на Зінаїду Кірсанову, – 1,077 млрд грн. Японська корпорація Itochu запропонувала 1,066 млрд грн., однак програвала за розрахунковою схемою через низьку оцінку за критерієм місцевих ресурсів.
Найдешевшою була пропозиція ТОВ «Метробудкомплект» – 0,950 млрд грн. За даними редакції, ця компанія отримала від «Укрзалізниці» у 2010 році контракти на ремонт тепловозів на суму 4,5 млрд грн. Редакція припускає, що корені «Метробудкомплекту» сягають донецько-єнакіївського угрупування «Вік-ойл» і пов'язані з колами народного депутата Юрія Іванющенка та віце-прем'єра Бориса Колеснікова.
Поворотні моменти
19 квітня стало відомо, що група «ТАС» Сергія Тигипка має намір позбутись своїх 27% акцій Крюківського заводу. Деталі продажу залишались невідомими. 23 квітня Партія регіонів призначила Тигипка головою публічної виборчої компанії.
22 травня до парламенту внесено законопроект №10497, який передбачав передачу функцій контролю над Фондом соцстраху по безробіттю від Державної служби зайнятості до Мінсоцполітики на чолі з Тигипко. Річний бюджет фонду становив 7,5 млрд грн.
29 травня «Метробудкомплект» став переможцем іншого тендеру Київського метрополітену на постачання рам для вагонних візків на суму 16 млн грн.
Поворотна помилка
14 червня «Метробудкомплект» надіслав лист до конкурсного комітету, повідомивши про арифметичну помилку у власній пропозиції. Компанія заявила, що правильна ціна становить не 0,950 млрд грн., а 1,140 млрд грн., і просила або виправити помилку, або зняти заявку з конкурсу. Тендерний комітет відхилив заявку, оскільки виправляти помилки через місяць після розкриття пропозицій учасники не мають права.
18 червня тендерний комітет КМДА визначив переможцем Крюківський завод з пропозицією 1,077 млрд грн., хоча вона була третьою по ціні на момент розкриття.
Зміни у власності та управлінні
3 липня редакція дізналась, що група Тигипка позбулась своїх акцій Крюківського заводу. Деталі продажу – покупець, дата та ціна – залишились невідомими. ЗМІ висловили припущення, що понад 60% акцій заводу тепер контролює сім'я Володимира Приходька, голови наглядової ради ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
5 липня прийнято закон про передачу Фонду соцстраху у відання Тигипка.
16 липня з Крюківським вагонобудівним заводом укладена угода про модернізацію вагонів Київського метрополітену на 1,077 млрд грн.
Перспектива
Редакція припускає, що після виборів до Верховної Ради 28 жовтня персональний склад Кабінету міністрів може суттєво змінитись. Тигипко, який займав 9-ту позицію в рейтингу мільйонерів Forbes-Україна ($989 млн), міг би втратити контроль над мільярдами Фонду соцстраху.