Рух «Чесно» розробив «Чеснометр» — систему оцінювання депутатів, яка викликала гострі дискусії в суспільстві. Критики вказували на методологічні недоліки, але замість конструктивних пропозицій часто обмежувалися загальними скаргами. Редакція «Наших грошей» вирішила продемонструвати, як можна переглянути підхід до рейтингування парламентаріїв, змінивши вагові коефіцієнти для кожного критерію.
Основна ідея полягала в тому, щоб показати: будь-хто може запропонувати альтернативну методологію, підставивши власні цифри замість існуючих. Редакція взяла дані «Чеснометра» та розробила власну систему коефіцієнтів від 1 до 10 для кожного показника. Результати розмістили у відкритому Excel-файлі, де депутатів ранжовано як за алфавітом, так і за отриманим рейтингом.
Система оцінювання включала шість основних критеріїв. Непричетність до корупційних дій отримала найвищий коефіцієнт — 10. За переконанням редакції, якщо депутат здавав декларації, відвідував засідання та голосував своєю карткою, але водночас займався корупцією, це перевищує будь-які інші його позитивні якості. Редакція наголосила, що розмір корупційних дій не має значення: «маленька корупція» розглядається як корупція в повному обсязі.
Другий за важливістю критерій — відсутність фактів порушень прав і свобод людини — отримав коефіцієнт 5. Редакція вважає такі порушення індикатором довготривалого розвитку особистості депутата, а не випадковими інцидентами.
Участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів оцінена коефіцієнтом 3. Під час дискусій про «Чеснометр» багато хто стверджував, що цей критерій маловажливий, аргументуючи тим, що більшість законів все одно буде прийнята. Однак редакція наголошує на важливості присутності депутатів на роботі не лише для отримання зарплати. Журналісти часто дізнаються про прийняття корупційних законів лише після їх ухвалення, коли про це пишуть ЗМІ або обговорюють у соціальних мережах. Натомість інформація про майбутні законопроекти повинна надходити журналістам на етапі підготовки, а це можливо лише якщо депутати активно беруть участь у парламентській роботі.
Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців отримала коефіцієнт 2. За ідеальних умов цьому критерію можна було б дати нуль, оскільки депутат має право на свободу думки. Однак в українських партіях часто три лідери приймають рішення, а решта членів мають його безсловесно виконувати. Редакція залишила два бали, оскільки кількість депутатів, які змінюють позицію, значно зросла, і це вимірюється цілком матеріальними речами.
Прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя отримала коефіцієнт 1. Редакція вважає цей критерій важливим, але наголошує, що декларації в Україні практично нічого не означають, оскільки частки в офшорах не декларуються. Рух «Чесно» здебільшого оцінював лише факт подання декларації, що редакція вважає недостатнім.
Особисте голосування в парламенті також отримало коефіцієнт 1. За українських реалій, якщо депутат входить до більшості, він все одно голосуватиме як потрібно, а якщо до меншості, його голос не матиме значення. Якщо ж депутат активно працює в комітетах, виступає на трибуні та спілкується з журналістами, особисте голосування стає менш критичним.
Після перерахунку з новими коефіцієнтами редакція отримала таблицю, яка суттєво відрізнялася від первісного варіанта «Чеснометра». На вершині рейтингу опинилися Василь Тимофійович Деревляний та Володимир Тимофійович Лановий, кожен з яких набрав 22 бали. На протилежному полюсі розташувалися Давид Важаєвич Жванія, Ігор Васильович Савченко та Олександр Борисович Фельдман, кожен з яких отримав мінус 22 бали.
Редакція запропонувала всім зацікавленим особам створити власні конструктори рейтингів, підставивши свої коефіцієнти. Файл залишається відкритим для модифікацій. Водночас редакція попередила, що листи від незадоволених депутатів не приймаються, оскільки результати залежать виключно від обраних цифр, а не від упередженості редакції.
Матеріал підготували Олексій Шалайський та Юрій Ніколов для проекту «Наші гроші».