Грудневий закон про підвищення податків став однією з найбільш обговорюваних фіскальних ініціатив останнього часу. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев оцінює його потенціал у 20 млрд грн для поточного року та 140 млрд грн на наступний період. Проте журналісти Bihus.Info звертають увагу на принципову проблему такого підходу: держава намагається поповнити казну за рахунок легального бізнесу, залишаючи поза увагою масштабну тіньову економіку.
Масштаби втрат від тінізації економіки
За даними голови податкового комітету, у поточному році держава втратила близько 500 млрд грн через тіньову економіку. У окремих секторах частка неформального обороту досягає 60–70 відсотків. Це означає, що навіть якщо нові податкові збори повністю надійдуть до бюджету, вони не компенсуватимуть втрати від економіки, яка функціонує поза офіційною системою.
Дослідники CASE-Ukraine проаналізували динаміку контрабанди та сірого імпорту через український кордон. У 2023 році бюджетні втрати від цих схем становили від 120 до 160 млрд грн. Три роки раніше, у 2020 році, аналогічні втрати оцінювали вдвічі нижче — від 70 до 120 млрд грн. Таким чином, за період каденції Гетманцева обсяги контрабанди та сірого імпорту суттєво зросли.
Проблема з неофіційною заробітною платою
Інша критична сфера — виплата зарплат у конвертах, яка також демонструє негативну динаміку. За розрахунками CASE-Ukraine, у 2020 році такі схеми коштували бюджету від 110 до 150 млрд грн. До 2023 року втрати зросли до 115–230 млрд грн. Ці цифри є приблизними, а реальні обсяги можуть бути ще більшими.
Окремі успіхи та їхня недостатність
Не варто стверджувати, що за останні п'ять років не було жодних позитивних зрушень. Держава досягла певних результатів у боротьбі з незаконним обігом контрафактних товарів та нелегальною торгівлею підакцизними товарами. Також зменшилися бюджетні втрати від схем уникнення сплати податку на додану вартість. Крім того, ініціативи проти незаконного ринку азартних ігор принесли в казну 16 млрд грн.
Однак масштаб цих «перемог» несумірний з обсягами втрат у проблемних секторах економіки. Втрати перевищують досягнення в рази, що ставить під сумнів ефективність загальної стратегії.
Альтернативні ініціативи замість системної боротьби
Замість комплексної боротьби з корупцією на митниці та в податковій службі, Данило Гетманцев запустив низку програм підтримки бізнесу. Серед них — «Клуб білого бізнесу» та «Національний кешбек», які позиціонуються як заходи для розвитку українського підприємництва. Проте на реалізацію «Національного кешбеку» держава заклала з бюджету ті ж 20 млрд грн, які нині намагаються зібрати через підвищені податки.
Такий підхід, за оцінкою журналістів, створює замкнене коло: легальний бізнес отримує додатковий податковий тиск, що штовхає його в тінь, тоді як неформальна економіка залишається поза системою контролю. Результатом стає не збільшення надходжень до бюджету, а його подальші втрати.