Олексій Баришевський, власник ТОВ «Лінк-Медитал», протягом тижня з 18 по 25 травня приїздив до будівлі Міністерства охорони здоров'я. Це відбувалося напередодні офіційного призначення його колишнього комерційного директора Ігоря Іващенка заступником міністра з питань європейської інтеграції 27 травня. Про інтенсивні візити бізнесмена до МОЗ повідомив сюжет Лесі Іванової «Страх і Розпили у МОЗі» для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».
Знімальна група програми фіксувала автомобіль Баришевського на парковці під міністерством упродовж цього періоду. Журналісти спостерігали, як він виходив від центрального входу МОЗ або залишав територію разом з Іващенком. Примітно, що автівка бізнесмена була помічена навіть у день, коли в'їзди на парковку перекрили через прес-конференцію Президента у прилеглому парку.
На запит редакції Баришевський заперечив, що відвідував міністерство, стверджуючи, що їздив у розташований поруч парк. Однак він не пояснив, яким чином його автомобіль опинився на парковці МОЗ, якщо він не заходив до будівлі. Бізнесмен також уточнив, що не є членом жодних робочих чи експертних груп у міністерстві.
Іващенко не заперечив можливість візитів Баришевського до МОЗ, але стверджував, що вони не мали жодного впливу на його призначення. «Звичайно він міг відвідувати, але якщо ви хочете сказати, що якесь значення він мав щодо мого призначення, впливу на якісь мої рішення то абсолютно цього немає», — заявив він програмі.
Процес призначення замміністра викликає питання щодо прозорості. За словами самого Іващенка, відкритий конкурс на цю посаду не проводили. Замість цього йому просто подзвонили з приймальні міністра і запросили на співбесіду. Іващенко запевняє, що його ніхто не лобіював, називаючи своє призначення результатом комунікації з міністром. Водночас він визнав, що до призначення бачився зі Степановим лише двічі в житті — зокрема три роки тому під час відкриття діалізного центру в Одесі.
ТОВ «Лінк-Медитал» працює на українському медичному ринку близько 10 років і є відомим учасником сфери бюджетних медичних закупівель. Компанія функціонує як дилер ліків та виробів медичного призначення, а не як виробник. Її портфель включає витратні матеріали для діалізу та препарати від гемофілії.
Цінова політика компанії привертала увагу журналістів. У 2018 році видання «Наші Гроші» виявило, що витратники для гемодіалізу — дезінфікуючі розчини, фістульні голки та інші матеріали — «Лінк-Медитал» продає в Україні суттєво дорожче, ніж їх купують медичні установи в сусідніх країнах: Болгарії, Румунії, Польщі та Росії. Різниця у цінах була кратною і не могла бути пояснена податками чи розмитненням.
Аналогічна ситуація спостерігалася з гемофілійними препаратами. У 2017 році Київська міська державна адміністрація закупила у «Лінк-Медиталу» партію препарату FEIBA для хворих на гемофілію на суму понад 11 млн грн. Ціна становила 35 гривень за одиницю речовини у флаконах по 500 і 1000 одиниць. За даними видання «Наші Гроші», у той період у Польщі, Чехії та Росії ціни були суттєво нижчими. КМДА переплатила за препарат у півтора рази порівняно з цими країнами.
Схема постачання товарів через посередників дозволяє компанії обходити українське законодавство. Законодавство забороняє дилерам збільшувати ціну на ліки більше ніж на 10% після розмитнення, однак не регулює купівлю-продаж між посередниками за кордоном. Таким чином, ціна нарощується при перепродажі через закордонну прокладку, тоді як ціна виробника і реальний контролер посередника залишаються невідомими.
Гемофілійні препарати, включаючи FEIBA, «Лінк-Медитал» роками імпортував через угорського посередника IMMEDEX EUROPE Kft. Цю компанію контролює угорська фірма IMMEDEX HOLDING Zrt., власником якої записаний угорець. Директором IMMEDEX EUROPE Kft. є Катерина Керест — сестра Баришевського. Вона була призначена керівником при створенні компанії у 2011 році. Через рік її прибрали з посади директора, і тривалий час фірма офіційно не розглядалася як споріднена з «Лінк-Медиталом». Однак навесні її знову призначили на цю посаду.
На запит редакції Баришевський відмовився обговорювати свої комерційні відносини з постачальниками продукції. Іващенко, який обіймав посаду комерційного директора «Лінк-Медиталу» в період, коли компанія імпортувала гемофілійні препарати через IMMEDEX, також не надав детальних пояснень. Спочатку він стверджував, що на цій посаді займався усім — договорами, імпортом, розмитненням і продажем. Однак коли його запитали конкретно про IMMEDEX, заявив, що ніколи не спілкувався з представниками цієї фірми, оскільки не займався напрямком гемофілії.
