← Назад

Як словацька фірма оволоділа державними патентами українського інституту

2025-12-08 18:08 · Bihus.Info · Леся Іванова
Бізнес та корпоративні схеми · Вибори та політпартії · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Освіта · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Державний інститут по проєктуванню підприємств коксохімічної промисловості (ДП «ГИПРОКОКС») втратив контроль над своїми найціннішими активами — патентами, торговою маркою та інженерним колективом — унаслідок створення спільного підприємства зі словацькою компанією, пов'язаною з бізнесменом з Кривого Рогу.

Інститут спеціалізується на проєктуванні коксових печей та обладнання для коксохімічної промисловості. Його розробки використовуються на всіх українських коксохімічних підприємствах, включаючи Авдіївський коксохім, Азовсталь та Арселор Міттал. За даними установи, вона розробила понад 500 патентів, авторських свідоцтв та винаходів, реалізовані у 26 країнах світу, де впроваджено понад 50 її проєктів. Кожна п'ята коксова батарея у світі спроєктована саме цим інститутом.

У листопаді 2024 року ДП «ГИПРОКОКС» уклало угоду зі словацькою фірмою GIPROKOKS EUROPE S.R.O. про створення товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «ГИПРОКОКС». Згідно з документами, які мають журналісти, державне підприємство передало новій структурі патенти, торгову марку та торговий знак. Однак державна частка в спільному підприємстві становить лише 40%, що порушує законодавство. За чинним законом, державна частка в організаціях, створених на базі державної власності, має складати щонайменше 50%.

На веб-сайті словацького партнера вже оголошено, що саме GIPROKOKS EUROPE S.R.O., а не спільне підприємство, є розпорядником інтелектуальних прав, проєктів та історичного портфоліо інституту.

Процес створення спільного підприємства супроводжувався низкою сумнівних обставин. Статут підписав не чинний керівник державного підприємства, а Юрій Масюк з Кривого Рогу. За даними судових реєстрів, цей чоловік неодноразово засуджувався за наркотики, крадіжки та грабежі. У вересні 2024 року він отримав вирок на 4,5 роки позбавлення волі, однак за кілька тижнів нібито підписав статут підприємства.

Управління державним майном здійснює Фонд держмайна. На запит журналістів ФДМУ повідомив, що не надавав дозволу на створення спільного підприємства і не уповноважував Масюка на підписання документів. Крім того, у Фонді роз'яснили, що дії ДП «ГИПРОКОКС» суперечать його власному статуту: підприємство не могло засновувати нові організації без погодження Фонду, а такого погодження не було. Попри це, протягом року після цих подій ФДМУ не подав жодного судового позову щодо повернення державних активів.

Словацька компанія GIPROKOKS EUROPE S.R.O. була зареєстрована в той же день, що й спільне підприємство. Директором фірми є Віта Кравченко, дружина Сергія Кравченка, керівника та головного інженера ДП «ГИПРОКОКС». Власником словацької компанії записаний Дмитро Сніжко з Кривого Рогу.

Сніжко багато років партнерить у бізнесі з криворізьким підприємцем Костянтином Караманіцем. Основна сфера діяльності Караманіца — видобування руди через ТОВ «Рудомайн». Він також власник футбольного клубу «Кривбас», бренд якого відродив у 2020 році з ініціативи Володимира Зеленського та за участі народного депутата від партії «Слуга народу» Юрія Корявченкова. За словами самого Караманіца, він навчався з майбутнім Президентом в одній школі та інституті, однак останні роки їхні контакти обмежувалися футболом.

У мережі Караманіца називають «рудокопом президента» — натяк на те, що після перемоги Зеленського на виборах його бізнес суттєво розширився, особливо в напрямку видобування корисних копалин. За даними бізнес-реєстру, після 2019 року обороти «Рудомайну» виросли в кількадесят разів. Компанія виграла аукціон на оренду великого гірничо-збагачувального комбінату, її дочірка викупила Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд, де планують будувати вітроелектростанцію. Ще одна пов'язана компанія без аукціону через суд отримала кар'єр у Кривому розі. Портфель розширився також двома фірмами з ліцензіями на видобуток на Житомирщині.

Після початку повномасштабного вторгнення Караманіц був запрошений на зустріч із Президентом для обговорення відновлення інфраструктури. Після цього одна з його компаній отримала держзамовлення на захист об'єктів критичної інфраструктури — контракт на 250 млн грн на захист Трипільської теплоелектростанції.

ДП «ГИПРココКС» опинилося в судовому провадженні щодо банкрутства через борг перед компанією, пов'язаною зі Сніжком та Караманіцем. Рік тому державне підприємство позичило 11 млн грн у ТОВ «Трейдторг Продакшн», вчасно не повернуло борг, і компанія подала позов до суду з вимогою визнати ДП банкрутом. На той час власником фірми був менеджер Сніжка. Адвокат, який представляє компанію в суді, — Гліб Кравцов — давній сімейно-бізнесовий адвокат Сніжка та Караманіца, його основне місце роботи — ТОВ «Рудомайн».

Журналісти спробували зв'язатися зі Сніжком, однак це не вдалося. Караманіц запевняє, що про «ГИПРОКОКС» чує вперше, а зі Сніжком останнім часом не контактує. Кравченки відмовилися спілкуватися з журналістами.

#ГИПРОКОКС #державнімайно #корупція #Кривийріг #патенти #банкрутство #розслідування #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування