Харківський коксохімічний завод протягом десяти років забруднює атмосферу міста, викидаючи небезпечні речовини без належних фільтрів та дозволів. За цей час було відкрито кілька кримінальних проваджень, проведено численні перевірки, але виробництво продовжує працювати, ігноруючи приписи контролюючих органів і судові позови.
Жителька мікрорайону Новожано Олена Решетько, яка до 2010 року працювала податковим інспектором, протягом десяти років намагається привернути увагу влади до проблеми. Вона пов'язує свої хронічні захворювання — бронхіальну астму, захворювання щитовидної залози — з діяльністю заводу. За її словами, у викидах підприємства присутні діоксин та синильна кислота. Решетько наголошує, що онкологічні захворювання в цьому районі в 19 разів вищі, ніж в середньому по Україні, і лише на її поверсі за три роки від онкології померло п'ять людей.
Інший мешканець Олександр Горбатенко скаржиться на інтенсивність забруднення: завод здійснює викиди переважно вночі, у дощову погоду та вихідні дні. Мешканці відзначають неприємний запах і присмак горілої скловати в повітрі.
У 2011 році «Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут» провів інвентаризацію викидів на підприємстві. Експерти виявили 77 стаціонарних джерел забруднення. Локальна установка безпильової видачі коксу була встановлена лише на одній з чотирьох коксових батарей, решта не мали жодних фільтрів. З того часу ситуація не змінилася.
Після цієї перевірки було відкрито кримінальне провадження через приховування реальних об'ємів викидів коксового газу. Протягом наступних трьох років відкрили ще одне провадження — знову за забруднення. Однак провадження залишалися без рішень. Протягом 2017–2020 років підприємство не допускало представників екоінспекції. У 2019 році поліція відкрила нове провадження через недопуск інспекторів, але справа залишається невирішеною. У відділі комунікації поліції Харківської області пояснюють, що подібні справи розслідувати складно через необхідність вивчення великої кількості документів.
Чеські дослідження забруднення
У 2018 році українська громадська організація Центр екологічних ініціатив «Екодія» разом з чеськими організаціями «Арніка» та «Хіміко-технологічним інститутом у Празі» провели дослідження рівня забруднення в п'яти українських містах, включаючи Харків. Експерти аналізували проби донних річкових відкладень, піску з дитячих майданчиків та вміст діоксинів у яйцях домашньої птиці.
У річкових відкладеннях виявили підвищений вміст важких металів — переважно кадмію та цинку. В одному зразку знайшли залишки ДДТ. У всіх пробах яєць птиці виявили вміст діоксинів і діоксіноподібних поліхлорованих біфенілів, які перевищували допустимі норми.
Йітка Стракова, співавторка дослідження з чеської «Арніки», повідомила, що концентрації шкідливих речовин у яйцях з Харкова перевищують гігієнічні норми як Євросоюзу, так і України. За результатами аналізу ризиків, при щоденному споживанні таких яєць рівень діоксинів у три рази перевищує допустиму дозу. Чехи встановили кілька станцій моніторингу повітря, дані з яких тепер доступні в онлайні.
Зміни власності та контролю
До вересня 2019 року комплекс складався з ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПрАТ «Термолайф». Бенефіціаром був донецький підприємець Олег Журавський. За даними аналітичної системи Youcontrol, ці підприємства були прибутковими: у 2018 році прибуток ПрАТ «Термолайф» становив 46 млн грн. Однак модернізація обладнання та погашення банківських кредитів не проводилися.
25 вересня 2019 року право власності на комплекс перейшло до «Сбербанку» як залогового майна. Контроль над виробництвом перейшов до ТОВ «Коксовий завод «Новомет», яким з початку 2020 року володіє Максим Валентинович Бондарєв. Редакція зазначає, що людина з аналогічним іменем відома як футбольний функціонер з оточення нардепа від «Батьківщини» Віталія Данилова, пов'язаного газовим бізнесом з орбітою міністра Арсена Авакова.
Нове підприємство так і не отримало дозвіл на викиди в атмосферу, регулярно подаючи неповний пакет документів.
Перевірки та судові позови
У серпні на підприємстві провели обшуки в рамках одного з проваджень. За місяць обласна екоінспекція провела прессконференцію. Виконувачка обов'язків начальниці Інеса Сосіна підтвердила, що Харківський коксохімічний завод порушував норми викидів у 2016–2017 роках. За її словами, було подано ряд позовів щодо припинення викидів, але суди їх відхилили.
За інформацією Сосіної, у 2019 році підприємство офіційно припинило господарську діяльність, але на його базі було створене інше. Нове керівництво не оформило дозвільну документацію та не допустило інспекторів, які планували перевірку в лютому.
Держекоінспекторам вдалося відібрати проби викидів. Під час перевірки встановлено відсутність дозволу на викиди, що порушує статтю 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Інспекція зафіксувала викиди на чотирьох джерелах, основні з яких — коксові батареї, ті самі, на яких відсутність фільтрів фіксували дев'ять років тому.
Голова Держекоінспекції Андрій Мальований у Facebook повідомив про виявлення викидів аміаку, фенолу та сірководню. Перевищення граничнодопустимих концентрацій формальдегіду та оксиду вуглецю виявлені на перехресті вулиць Кибальчича і Карачевського шосе.
Інспекція подала позов до Харківського окружного адміністративного суду з вимогою зупинити виробництво через відсутність дозволу. Розраховану шкоду визначено в 3 млн 689 грн. У вересні екоактивісти зафіксували п'ятикратне перевищення викидів у районі заводу.
Директор ТОВ «Коксовий завод «Новомет» Максим Бондарєв від коментарів відмовився, посилаючись на хворобу.
Перспективи вирішення проблеми
За словами керуючого партнера адвокатського об'єднання «Екобезпека» Сергія Колісника, провадження діяльності без дозволу на викиди та висновку з оцінки впливу на довкілля заборонено законом. Це дає підстави для перевірок та призупинення діяльності у судовому порядку.
Колісник зазначає, що якщо контролюючі органи не реагують, позов про зупинення діяльності можуть подати громадські організації природоохоронного характеру. Верховний суд визнає правосуб'єктність таких організацій у справах суспільного інтересу. У практиці адвоката вже були випадки, коли громадські організації успішно позивалися до суду про припинення діяльності підприємств — зокрема, норкової ферми в Житомирській області.
Колісник рекомендує громадськості підтримати правову позицію екоінспекції в суді та взяти участь у судовому процесі як третя сторона.
На цей момент ситуація залишається без змін: контролюючі органи демонструють пасивність, справа розглядається в суді, а викиди в повітря поблизу житлового мікрорайону продовжуються.
