Народний депутат Ярослав Дубневич, представник політичної сили «За Майбутнє», входить до числа найбагатших членів парламенту та впливових осіб Львівщини. Проте його матеріальний стан став предметом пильної уваги правоохоронців і журналістів після того, як у грудні 2019 року Верховна Рада дала дозвіл на його арешт у справі про розкрадання коштів на «Укрзалізниці». За даними Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Дубневич організував процес, який завдав державі збитків на 93 мільйони гривень.
После затримання нардепа правоохоронці утримували його менше доби. Для звільнення було внесено заставу в розмірі 90 мільйонів гривень. Антикорупційний суд арештував його майно, однак перелік активів, що потрапили під арешт, виявився несподівано скромним для людини такого статусу: десяток гектарів землі, будинок, дві половинки квартир, частки в компаніях та близько 100 тисяч доларів і 100 тисяч євро, знайдені під час обшуку. Це натякало на те, що значна частина багатства була переписана на інших осіб.
Перша схованка: люксові активи на ім'я тестя
Зимою журналісти Bihus.Info зафіксували, як Дубневич приїхав до Верховної Ради на новому Mercedes S-класу вартістю близько 6 мільйонів гривень. На запитання про джерело коштів нардеп відповів, що його підвозив друг, але відмовився назвати його. Насправді автомобіль зареєстрований не на фізичну особу, а на львівську компанію «Передзвін».
Ця фірма розташована в будинку, де базуються й інші компанії з орбіти Дубневичів, а також депутатська приймальня самого Ярослава Дубневича. Крім Mercedes S500, у власності «Передзвону» знаходиться цілий автопарк: Lexus, ще один Mercedes, Porsche, ще один Lexus, Toyota, ще дві Toyota та Range Rover. Орієнтовна сукупна вартість цих автомобілів становить близько 17 мільйонів гривень.
Нерухомість компанії розташована переважно в центрі Львова. На вулиці Грабовського у власності «Передзвону» дві будівлі на понад 2 тисячи квадратних метрів на території львівської цитаделі. На вулиці Рутковича компанія володіє кількома квартирами та нежитловими приміщеннями в елітній новобудові сукупною вартістю близько 20 мільйонів гривень. На Соборній площі «Передзвону» належить 10 тисяч квадратних метрів, які займає торговий центр «Роксолана».
Власником «Передзвону» офіційно значиться 80-річний Мирослав Швидкий, тесть Ярослава Дубневича. Однак сам Швидкий про свою роль у компанії заявляє: «Я нічого не командую. Я є підставне лице, все. То, що я оформлений там, то я ні одного разу ще там не був. А що вони роблять, я не знаю». Жодні арешти цього майна не торкнулися.
Друга схованка: золото на Кіпрі
Мирослав Швидкий раніше значився акціонером кіпрської компанії «Energypoint Holding LTD», яку називали ключовою в бізнесах родини Дубневичів. У власності цієї фірми знаходилося 200 золотих злитків по 1 кілограму кожен та 11 злитків по одній унції.
Цікаво, що наприкінці вересня 2019 року, практично одночасно з арештом Ярослава Дубневича, кіпрську компанію переписали на його доньку Роксолану. Вона керувала фірмою лише два місяці – період, протягом якого з Дубневича знімали депутатську недоторканність, його затримували, обирали міру запобіжного заходу та арештовували майно. Наприкінці листопада 2019 року Роксолана вийшла з компанії, і за даними журналістів, золото було продано. Редакція не може довести сам факт продажу в цей конкретний момент, але на нього натякає відсутність золота у власності компанії в наступному річному фінансовому звіті та позначка про його продаж. За розрахунками, від продажу золота було отримано майже 8 мільйонів доларів. Ні кіпрська фірма, ні золото, ні кошти від його продажу не були арештовані.
Передача активів синові
Одразу після оголошення підозри у 2019 році Ярослав Дубневич передав своєму сину частки в компаніях, ряд нежитлових приміщень та чималий маєток. За півтора року у власності Дубневича-молодшого з'явилося значне люксове майно, включаючи 5-кімнатну квартиру на київському Печерську. Прокурори тоді заявили, що це спроба порятунку майна від арешту, однак обмежилися цим твердженням. Дубневич пояснив, що переписування почалися давно, і всі вдовольнилися цим поясненням.
Фіктивне розлучення як спосіб виведення активів
На початку 2020 року Ярослав Дубневич вітав дружину Наталю з Днем Святого Валентина словами «Кохання перевірене часом!». Проте вже за п'ять місяців подружжя розпочало процес розлучення.
Коли Антикорупційний суд арештовував майно Дубневича, він також арештував майно, записане на дружину, визначивши його як «спільну власність». На Наталії Дубневич значилося багато активів: частки у 5 фірмах, столітня вілла, колекція квартир, автостоянки, нежитлові приміщення загалом на 4 тисячи квадратних метрів, десятки земельних ділянок на Львівщині та Київщині. Крім того, у власності Наталії та доньки Роксолани знаходиться земельна ділянка площею 1518 квадратних метрів з торгово-офісною будівлею на майже 460 квадратів неподалік центру Риги.
Арешт було накладено в листопаді 2019 року. У середині 2020 року Дубневичі розлучилися. Наприкінці 2020 року екс-дружина подала до суду прохання про поділ «спільної власності». Якщо суд задовольнить цей прохання, майно перестане бути спільним і стане власністю Наталії Дубневич, що дозволить вивести його з-під арешту.
Це припущення, однак воно викликає сумніви. По-перше, два місяці після отримання свідоцтва про розлучення Дубневич написав у соцмережах пост, присвячений дружині, що не вказує на людей, які розійшлися. По-друге, за процесом спостерігають у «Центрі протидії корупції».
«Для мене це такий прапорець того, що таким чином намагаються врятувати це майно. Ми вже знаємо непоодинокі історії як цим користувалися. Наприклад, брати Клюєви одночасно в 15 році восени почали різко розлучатися через суд і рятувати так арештовані активи. Тому дуже ймовірно, що розлучення Ярослава Дубневича також є фіктивним і це спосіб рятувати активи, які знаходяться під арештом, переписавши їх на дружину», – каже Антоніна Волкотруб, аналітик «ЦПК».
Прецедент уже існує. У справі Сергія Клюєва суд визнав власність за дружиною на будинок, земельні ділянки у Козині під Києвом та дорогий автомобіль, після чого арешт з цього майна було знято.
Матеріал створено в рамках проєкту «Лабораторія викриттів 3.0» журналістом Мар'яною Сич для Bihus.Info. Проект реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.