Кривий Ріг залишається одним із найбрудніших міст України. На його частку припадає майже половина обсягу викидів в атмосферне повітря Дніпропетровської області – 268 тисяч тонн з 577 тисяч тонн на рік. Головна причина забруднення – понад 200 промислових об'єктів, пов'язаних із видобутком та переробкою залізної руди. Серед них найбільший металургійний комбінат України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», який належить індійському бізнесмену Лакшмі Мітталу. На підприємстві працює більше 19 тисяч осіб, 85% готової продукції йде за кордон. Протягом січня-травня 2021 року компанія сплатила 4,8 мільярда гривень податків і зборів. Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований назвав «АрселорМіттал Кривий Ріг» лідером антирейтингу серед п'яти найбільших забруднювачів атмосфери в регіоні.
Новий промисловий об'єкт
У 2020 році завод розпочав будівництво відвалу «Степовий-2» площею майже 270 гектарів для складування окислених кварцитів, які залишаються після видобутку руди. За словами заступника генерального директора з правових питань Артема Філіп'єва, новий об'єкт необхідний, оскільки можливості існуючих місць складування наближаються до закінчення. Після введення в експлуатацію «Степового-2» завод обіцяє закрити один із діючих відвалів поруч.
До 2017 року всю територію площею 285 гектарів, де планувалося розташувати новий відвал, займав танковий полігон «Степовий». Землі перебували в постійному користуванні Міністерства оборони України, конкретно – Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро. Щоб отримати цю ділянку під промисловий об'єкт, завод провів складну операцію з залученням державних органів.
Благодійна пожертва замість законної процедури
У березні 2017 року Міністерство оборони під керівництвом тодішнього міністра Степана Полторака уклало Меморандум про співпрацю з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За умовами документа військові добровільно відмовилися від користування земельною ділянкою. Натомість завод зобов'язався перерахувати на спеціальний рахунок Міноборони благодійну пожертву. Конкретна сума в самому Меморандумі не вказувалася, але передбачалося, що кошти піду на будівництво нового танкодрому, придбання житла для військовослужбовців та відновлення інфраструктури військових містечок.
За інформацією ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та підтвердженням Міністерства оборони України, сума благодійного внеску склала 115 мільйонів гривень. У серпні 2017 року Дніпропетровська обласна державна адміністрація припинила право військових на постійне користування ділянкою та надала дозвіл заводу на розробку проєкту землеустрою для передачі землі в оренду.
Процедура передачі землі викликала серйозні юридичні питання. Ще у 2017 році Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження. У ухвалі 2019 року слідчі зазначили, що «застосований механізм відмови від права постійного користування земельною ділянкою, що відноситься до земель оборони, та передачі її в довгострокову оренду для господарських цілей є вочевидь незаконним, оскільки суперечить вимогам Земельного кодексу України, Законів України «Про використання земель оборони» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».
Незвичайно низька орендна плата
Попри відкрите кримінальне провадження, у березні 2019 року облдержадміністрація передала ділянку в оренду ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на майже 19 років. На момент підписання договору 5 квітня 2019 року грошова оцінка ділянки не була проведена. Орендну плату розраховували за оцінкою одиниці площі ріллі по Дніпропетровщині – 30 тисяч гривень за гектар. Загальна орендна плата склала 410 тисяч гривень на рік, тобто 34 тисячі гривень на місяць, що становило 5% від нормативної грошової оцінки.
Однак уже 18 квітня, через два тижні після підписання угоди, за даними Держгеокадастру, грошову оцінку ділянки таки провели. Її оцінили в 941 мільйон гривень. За такої оцінки орендна плата мала б становити 47 мільйонів гривень на рік, тобто 3,9 мільйонів гривень на місяць.
Після публікації матеріалу обладміністрація повідомила, що у травні 2020 року, через рік після укладання угоди, ДніпроОДА та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підписали додатковий договір із новою орендною платою. Наразі завод платить 7 мільйонів гривень на рік, або 590 тисяч гривень на місяць. Це становить 0,75% від грошової оцінки ділянки. На запит редакції обладміністрація відмовилася коментувати підстави передачі ділянки, наголосивши, що «адміністрація діяла в межах законодавства».
Куди пішли гроші від благодійного внеску
За інформацією Міністерства оборони України, зі 119 мільйонів гривень благодійного внеску 33,3 мільйонів гривень виділили на будівництво танкодрому військової частини А3282. На четвертий рік після укладення Меморандуму танкодром досі не збудований. У відповіді на інформаційний запит Міноборона повідомила, що станом на травень 2021 року проводиться робота щодо «Нового будівництва навчального танкодрому» та коригування проектно-кошторисної документації у Центральному проектному інституті МОУ. «Кошти в повному обсязі знаходяться на рахунку військової частини».
Найбільша сума – 75,8 мільйонів гривень – розподілили на приєднання казарм поліпшеного планування до мереж енергопостачання. Гроші поділили між чотирма територіальними квартирно-експлуатаційними управліннями України. На Дніпропетровщину припало 13,8 мільйонів гривень, за які відремонтували електропостачання дев'яти казарм. Ще 4,2 мільйонів гривень витратили на будівництво або придбання житла для військовослужбовців. Однак Міноборона відмовилася повідомляти адресу житла та прізвища тих, хто його отримав.
1,7 мільйонів гривень виділили на ІІ пусковий комплекс під час будівництва табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі військової частини А1890 у Миколаївській області. За версією слідства, попри фактичне невиконання робіт з облаштування польового табору, посадовці Збройних Сил «посприяли» в перерахуванні коштів на рахунки компанії ТОВ «Ріст», яка займалася будівництвом. У судовій ухвалі зазначається: «Будівництво в повному обсязі не закінчено, об'єкти для введення в експлуатацію не підготовлені та не здані, будівельні матеріали не відповідають якості (термо-панелі розвалюються та відклеюються від стін новозбудованих казарм)». По цьому будівництву відкрита кримінальна справа.
Спротив громадськості та екологічні ризики
На громадських обговореннях щодо нового відвалу мешканці прилеглих населених пунктів та громадські активісти виступили проти будівництва ще одного промислового об'єкту. Юристка коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» Олена Шафранова зазначила, що місцевість перевантажена подібними об'єктами. Фонові концентрації пилу вдвічі перевищують норму. За українським законодавством забороняється будувати нові джерела забруднення при перевищенні гранично допустимих концентрацій. Проте завод посилається на подальше закриття діючих відвалів, які не будуть рекультивуватися, оскільки це склади окислених руд, які за нормативами не можна рекультивувати.
«Коли підіймається сильний вітер, весь пил рудий іде на мікрорайон. Дихати неможливо, в роті присмак металевий. Вранці відкриваєш вікно – на вечір підвіконня чорне. Постійні алергічні реакції. Уявіть, що буде, якщо тут з'явиться ще один відвал», – розповідає Світлана Сова, мешканка району Макулан, який розташований за 4 кілометри від промислового об'єкту.
На підприємстві переконують, що виконують усі екологічні зобов'язання. Артем Філіп'єв повідомив, що завод поливає територію, щоб не розносився пил, графік узгоджується з місцевими органами влади. Крім того, впроваджується технологія використання бішофіту, вже проводилися експериментальні поливи.
Попри спротив активістів та містян, Міністерство екології 6 серпня 2019 року видало позитивний Висновок оцінки впливу на довкілля, на основі якого ДАБІ дозволило старт будівельних робіт. Улітку 2020 року «Арселор» розпочав будівництво.
Природа охоронюється міжнародним правом
Територія відвалу розташована в Балці зеленій – екологічній мережі регіону, затвердженій Дніпропетровською обласною радою. Це один із найбільших балкових комплексів Дніпропетровщини, який належить до особливого природоохоронного значення. У 2019 році частина Балки зеленої увійшла до Смарагдової мережі Європи і тепер перебуває під наглядом Бернської Конвенції. Це означає, що місцева влада зобов'язана контролювати та зберігати в цих зонах дику флору та фауну, охороняти територію від будь-якого людського впливу, моніторити стан вразливих видів.
Варто зазначити, що землі відвалу «Степовий-2» знаходяться поза межами Смарагдової мережі, але промисловий об'єкт розташований впритул до неї. За словами екологині та експертки із заповідних територій Криворіжжя Вікторії Тротнер, в балці поширено близько двох десятків рідкісних рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Також є близько 40 видів рослин, занесених до Червоної книги області, та 74 види тварин, занесених до Червоної книги України. Якщо порушиться заповідний режим на об'єктах Смарагдової мережі, Бернська Конвенція має право відкрити кримінальну справу. Науковці Кривого Рогу пропонують надати цій балці статус регіонального ландшафтного парку.
Червонокнижні рослини росли й на території будівництва відвалу «Степовий-2». Це підтверджують й на підприємстві. Артем Філіп'єв повідомив, що під час підготовчих робіт були виявлені рослини, занесені до Червоної книги України – кілька видів горицвіту, ковели та інші. Вони були описані, ідентифіковані та перевезені в Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка, де їх пересадили на ботаніко-географічну ділянку «Степи України». У травні 2021 року завод отримав фото, що ці рослини прижилися. Однак кількість перевезених рослин на підприємстві повідомити не змогли.
Редакція двічі звернулася до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка з запитом про передачу рослин, але запити були проігноровані. У висновку останньої перевірки, яку провела Державна екологічна інспекція у травні за зверненням коаліції «Досить труїти Кривий Ріг», йдеться, що підприємство «погіршило середовище існування рослин, занесених до Червоної книги України».
Новий відвал вже перебуває на завершальному етапі будівництва, а промгігант – у процесі отримання нового дозволу на викиди для «Степового-2». Незаконна відмова від ділянки за благодійний внесок, передача землі в оренду попри відкрите кримінальне провадження, низька орендна плата замість мільйонів гривень у бюджет, позитивний висновок щодо впливу на довкілля попри природоохоронну зону поруч – історія цього промислового об'єкту містить відверті порушення закону.