Донецький національний медичний університет, заснований у 1930 році, змушений був залишити свою базу у 2014-му через військові дії. Структурні підрозділи розмістилися в Лимані, Краматорську та Маріуполі. Навесні 2016 року ректор Юрій Думанський, який на той час був парламентським помічником нардепа від «Блоку Петра Порошенка» та лікаря обласного онкоцентру Костянтина Яриніча, домовився з місцевими чиновниками про відкриття кампусу у Кропивницькому. Це виглядало як перспективний крок для розвитку як міста, так і навчального закладу.
Перший набір студентів виявився проблемним. Планували зарахувати щонайменше 500 українських студентів на спеціальності сімейного лікаря, педіатра та стоматолога, але прийшло лише 197 вступників з України та близько 60 осіб на міжнародний факультет. Ситуація змінилася в наступні роки. За даними акту Рахункової палати, у 2017 році до медвишу прийняли 448 іноземних студентів, у 2018 році — 574. Водночас кількість українських студентів невпинно зменшувалася.
Після відходу Думанського з посади його місце займав професор Петро Кондратенко. Саме за його керівництва розгорнулися події, які привели навчальний заклад на межу ліквідації.
У Кропивницькому утворилося два керівних центри — офіційний та «тіньовий». Останній базувався в кабінеті №137 і мав свого лідера — Алі Сайеда Варіса Шаха, якого студенти називали «доктором Алі». Уродженець Пакистану тривалий час займався рекрутинговим бізнесом в Україні, переважно у Харкові. За даними Реєстру судових рішень, його раніше судили за підроблення документів щодо постійного проживання в Україні. На сайті російського державного медичного університету знайдена новина за 2016 рік про його співпрацю як партнера Російського освітнього центру при Міносвіти РФ.
Шах представляв приватну компанію «Українські освітні послуги» — рекрутингову фірму, яка привозила іноземців на навчання. Власницею та керівницею компанії довгий час значилася Алла Наволокіна. Вийшовши з компанії наприкінці 2017 року, вона стала помічницею ректора. Сам Кондратенко підтвердив: «Ця фірма працювала з університетом ще в 2010 році. Повернулася до університету у 2016 році. З Аллою Наволокіною та Алі Сайедом у нас були робочі стосунки, як того вимагає законодавство».
Офіційно компанія займалася рекламою вишу за межами України та логістикою абітурієнтів — трансфером, поселенням у гуртожиток, медичним страхуванням. Однак діяльність регулювалася тристоронньою угодою, за якою студенти платили фірмі не лише за логістику, але й за навчання. Компанія мала перераховувати гроші університету. За словами колишньої працівниці, приватна компанія по суті «закривала» ледь не всі питання у навчальному закладі. Деякі співробітники деканату паралельно співпрацювали з «УОП», зокрема Олена Заворуєва — донька заступника проректора Сергія Заворуєва, яка офіційно працювала на міжнародному факультеті.
Журналісти отримали копії угод, які під виглядом офіційної документації вишу надавали представники фірми у 2016–2017 роках. У цих документах під символікою університету прописані прайси на послуги та ціни за навчання. Зазначена також інформація про нібито університетський веб-сайт, який був лише підробкою. Суми в документах різко відрізнялися від офіційних. Навчання коштувало орієнтовно 2,5–3,5 тисячі доларів на рік, але приватники заявляли інші суми.
На веб-сайті Чорноморського національного університету знайдено оголошення про підроблений сайт їхнього навчального закладу. У новині зазначено, що громадянин Пакистану Алі Сайед Варіс, який посилається на цей сайт і пропонує студентам послуги, не є представником вишу та не має права запрошувати студентів.
Згідно з документами, розраховані для іноземного студента на другий курс у 2016–2017 навчальному році, ціноутворення було таким: 3,5 тисячи доларів за навчання, 3 тисячи доларів за трансфер, 1 тисяча доларів щороку за проживання, 150 доларів щороку за медичні страховки, 100 доларів щороку за продовження картки перебування в Україні, 1,5 тисячи доларів одноразово за «інші витрати». Другий курс мав би обійтися студенту у 9,3 тисячи доларів, наступні — у 4,3 тисячи доларів щороку.
Студентам також «впарювали» покупку запрошень на навчання — офіційного документа для в'їзду в країну, який мав реєструватися у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) і завжди підписувався професором Петром Кондратенком. Цей документ мав видаватися безкоштовно, але іноземцям його продавали по 500 доларів за кожен. Реквізити для оплати запрошення приходили на пошти студентам. Отримувачем коштів вказана Оксана Рижкова. Людина з такими ж даними вказана на платіжці, яку здійснював один зі студентів. Цікаво, що людина з таким же ПІБ була прописана за однією адресою з Аллою Наволокіною.
Кондратенко нині каже: «Запрошення на навчання ми видавала безоплатно. Що робить фірма, ми не можемо контролювати, це окреме підприємство. Але ми реагували на це». Однак тоді реагували не надто активно.
Наприкінці 2018 року студенти провели масовий мітинг під стінами університету через переплату за навчання та відсутність нормальних умов для навчання. Студенти заявляли, що в закладі немає навіть підручників.
Обласна поліція зацікавилася ситуацією. За даними судової ухвали, встановлено два ключові факти. По-перше, частина студентів, які прибули на навчання, насправді студентами не були — вони заплатили кошти, ходили на пари, але наказів про їхнє зарахування ніхто не видавав, а особових справ не заводив. По-друге, постраждало більше 100 іноземних громадян, які віддали гроші представникам приватної компанії, які називали себе «посадовими особами Донецького національного медичного університету». За підрахунками поліції, загальна сума привласнених коштів — понад 350 тисяч доларів. Фірма-посередник просто не віддавала навчальному закладу гроші за привезених студентів, які навчалися, але навіть зараховані не були.
Служба безпеки зацікавилася й ректором Петром Кондратенком. СБУ заявила, що він отримав у користування два коштовних автомобілі — BMW X3 та X5, які могли бути хабарем за невтручання в прийом студентів, тобто за «зелене» світло для роботи в університеті приватної компанії. BMW X3 сім'я Кондратенка отримала в користування від Олександра Сергійовича Рижкова. Людина з таким же ПІБ також була прописана в одній квартирі з Наволокіною. Суди тривають досі.
Кондратенко вказав передачу авто Рижковим у своїй декларації. Нині він каже: «Я маю вказувати у декларації усе, чим користуюся. Вказав, що машина використовувалася дружиною за довіреністю. Давайте я розповім про це, коли завершаться судові засідання. Я ще не виступав і поки говорити не хочу. Не тому, щоб приховати, а просто є речі, про які я не хочу говорити раніше часу».
Наступного дня після оголошення Кондратенку підозри від СБУ та його відсторонення МОЗом, його підлеглий перший проректор видав указ про відрахування 850 іноземних студентів через нібито заборгованість по оплаті за навчання. Враховуючи, що за умовами договору оплата здійснювалася приватній компанії, яка мала перераховувати її університету, ця теза звучала дивно. Навчальний заклад отримав новий скандал — сотні студентів влаштували ще один мітинг, адже їм загрожувала депортація. Гасла з плакатів «Україно, ми довіряли тобі» облетіли центральні ЗМІ. Студентів в результаті залишили, але це добряче попсувало вже зіпсовану репутацію.
Далі ректори змінювалися один за одним, а сам університет судився з раніше «дружньою приватною компанією» за нібито недоотримані кошти та розірвання угоди з контрактерами щодо набору нових студентів. Заявлена сума позивних вимог постійно зменшувалася — спочатку йшлося про майже 20 мільйонів гривень, потім про 17, далі — про трохи менше 5 мільйонів. Точну суму, яку приватна компанія не віддала університету, встановити неможливо, оскільки дані правоохоронців і самого університету різняться. Однак точно можна стверджувати, що йшлося про мільйони гривень, які не лише вдарили по бюджету закладу, але й втягнули його в корупційний скандал.
12 травня 2021 року Вчена рада вирішила закрити підрозділ у Кропивницькому.
Жахлива фінансова проблема не була єдиною для навчального закладу. Страждала й якість підготовки студентів. За інформацією самого університету та МОЗ, у жодного з іноземних студентів не було легалізовано та підтвердженого документа про попередню освіту. Практично всі студенти мають велику академічну заборгованість за попередні роки навчання. Про клінічні бази, де студенти мали проходити практику, згадали лише у 2018 році, через два роки після старту роботи. В результаті їх утворили на базі 6 медзакладів. Для порівняння — в Донецькій області такий статус мають 48 лікарень.
На захист вишу приводили тезу, що сотня студентів працює у медзакладах і допомагає в боротьбі з коронавірусом. На запит редакції в міському управлінні охорони здоров'я сказали, що за 2020–2021 роки в лікарнях працювало 33 студенти вишу, з яких лише троє у відділеннях анестезії.
Місцеві посадовці заявляли, що надали навчальному закладу потрібні будівлі за пільгову вартість. Однак деякі з переданих приміщень потребували капітального ремонту і були непридатні для навчання. Меморандум, згаданий на початку, також не був виконаний.
МОЗ офіційно заявив: «У МОЗ відсутні підстави для перешкоджання реалізації рішення Вченої ради ДНМУ з припинення провадження освітньої діяльності у м. Кропивницький». Міністерство вирішило не боротися за профільний навчальний заклад.
Ексзаступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський вважає, що створення університету з метою поповнення кадрового складу системи охорони здоров'я — це класичний зразок вирішення проблеми хибним шляхом. «Це дуже радянський спосіб, хоч і частково дієвий. Якщо університет не відповідає вимогам — достойні викладачі, умови навчання — він не допомагає, а шкодить. Погано навчені лікарі, які займають якісь ставки, не розв'язують проблему, не дають пацієнту адекватної медичної допомоги», — каже він.
Лінчевський додає, що глобально проблема навіть не в контрактерах-посередниках. «Проблема не в тому, що такі фірми існують, допомагають знайти студентам університет. Якби університети переймалися своєю репутацією, рівнем вступників, якістю навчання, справедливо це контролювали, проблеми з фірмами не існувало б. Тобто: фірма набирає студентів, а він їх тут же відсіює через невідповідний рівень. Спробуйте через таку фірму вступити до Гарварду. Не складете жоден іспит, не вступите туди, які б гроші не платили. Адже університет переймається своєю репутацією».
Заступниця голови Кіровоградської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров'я України Вікторія Однобочко вважає, що основна проблема — кадрова. «Згідно з ліцензійними вимогами, має бути свій професорсько-викладацький склад. А на цьому уваги здійснено не було. Орієнтуючись в персоналіях кадрового складу нашої області, не бачу достатньої кількості кандидатів наук, аспірантів, доцентів, тим більше професорів наук вузьких медичних дисциплін. Викладання загальних дисциплін могли робити працівники педагогічного університету. Але коли підходять до вивчення офтальмології, педіатрії, акушерства, хірургії, там мають бути вузькі спеціалісти».
На думку представниці медпрофспілки, були варіанти вирішення ситуації. «Можна було робити виїзні цикли основного професорського викладацького складу Донецького університету з Краматорська. А клінічні бази у нас на достойному рівні, з гарним обладнанням. Якби трішки напружились і, можливо, з залученням міжнародних грантових програм зробили на базі Медико-санітарної частини університетську клініку, це б зняло питання. Але над цим треба було працювати».
Станом на 30 травня конфлікт у університеті тривав. Поновлений ректор Петро Кондратенко скасував рішення щодо закриття філії у Кропивницькому. На зборах трудового колективу вишу 29 червня делегати оголосили про недовіру Кондратенку. Студенти, котрі вже не перший рік стають заручниками конфліктів посадовців, опинилися перед вибором: шукати новий виш для переведення чи лишатися у Кропивницькому.
За аудіозаписом наради поновленого ректора, який передали працівники, у планах керівництва здійснити ще один набір іноземних студентів для покращення матеріального стану університету та розв'язання його проблем з кадрами. Ректор підтвердив журналістам, що планується новий набір іноземних студентів як значна фінансова підтримка вишу. З його слів, співпрацю з фірмою «Українські освітні послуги» припинено, для рекрутингу шукатимуть інших підприємців. Також вивчається доцільність роботи кропивницького відділу.
Алла Наволокіна вийшла із засновників приватної фірми і нині працює проректором у Приватному закладі «Міжнародний європейський університет», в наглядовій раді якого серед інших колишній прем'єр, міністр оборони і нардеп (3–5 скликання ВР) Юрій Єхануров. На презентації вишу був присутній і Алі Сайед Варіс. У рекламному сюжеті йдеться про те, що 2/3 студентів цього закладу будуть іноземцями.