Розслідування Bihus.Info виявило парадоксальну ситуацію в українській прокуратурі: працівники, яких визнали недоброчесними під час атестації 2019 року, продовжують займати посади в Офісі Генпрокурора та Державному бюро розслідувань.
Добування інформації про атестацію тривало понад рік. Редакція звернулася до суду, щоб отримати від Офісу Генпрокурора рішення Кадрових комісій про неуспішне проходження атестації. Ці документи розкривають причини, за якими прокурорів звільняли.
Максим Сотченко: від алкоголю до службової посади
Колишній прокурор Максим Сотченко потрапив під критику Кадрової комісії №7 через два інциденти. У 2018 році він розпивав алкоголь в електричці з невідомими особами й втратив свідомість. Прокурор прийшов до тями на території приміського залізничного вокзалу Києва, виявивши, що втратив особисті речі — службове посвідчення та мисливську рушницю.
Наступного року поблизу Кагарлика Київської області Сотченко вирішив постріляти в птахів, яких ідентифікував як диких голубів, розташованих на високовольтних лініях електропередач на відстані близько 150–200 метрів від дороги. Комісія розцінила таку поведінку як дискредитацію органів прокуратури.
У серпні 2020 року Сотченка все ж таки взяли в Офіс Генпрокурора на посаду заступника начальника відділу в Департамент нагляду за додержанням законів Національною поліцією. Крім того, у липні цього року Окружний адміністративний суд Києва прийняв рішення на його користь щодо поновлення на прокурорській посаді.
Оксана Стретович: витік інформації та повернення
Оксана Стретович була звільнена Кадровою комісією №6 за порушення етики та доброчесності. Комісія встановила, що вона безпідставно переглядала відомості у Єдиному реєстрі досудових розслідувань і передала інформацію з цього реєстру стороннім особам.
У вересні 2020 року Стретович розпочала роботу в Офісі Генпрокурора головним спеціалістом у відділ інформаційного забезпечення одного з Департаментів.
Прокурори в ДБР: від переслідування активістів до керівництва
Артем Яблонський працює заступником начальника управління справ Майдану в Державному бюро розслідувань. Під час атестації його звільнили через те, що він переслідував учасників Революції Гідності. Комісія зазначила, що йому бракує принципової позиції в оцінці власної ролі під час цих подій, він ігнорував принцип рівності всіх перед законом і судом.
Руслан Ляшко, нині директор територіального управління ДБР у Львові, також був визнаний недоброчесним. У рішенні комісії зазначено обґрунтовані сумніви щодо його відповідності вимогам доброчесності, зокрема у частині порушення моральних норм поза службою та достовірності відомостей у декларації.
Повернення через суди
Рустам Сутко, брат народного депутата від ОПЗЖ Суто Мамояна, успішно оскаржив своє звільнення. Кадрова комісія №1 вирішила, що він використовував повноваження на користь сім'ї: у червні 2018 року витребував матеріали кримінального провадження з Київської місцевої прокуратури №7, яке стосувалося незаконної діяльності господарського товариства, кінцевим бенефіціарним власником якого був його батько.
Окружний адміністративний суд Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд визнали його право на поновлення. Цього року Сутко подав декларацію працівника Офісу Генпрокурора.
Позиція органів влади
Bihus.Info звернулася до Офісу Генпрокурора та Державного бюро розслідувань із запитом про працевлаштування осіб, яких звільнили під час атестації 2019 року. Офіс Генпрокурора не надав жодної відповіді. ДБР повідомив, що не володіє інформацією про результати попередніх конкурсів та атестацій своїх працівників.
Контекст атестації
"Очищення" Генеральної прокуратури розпочав тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка у 2019 році. За офіційними даними, звільнено понад 700 прокурорів, що становило понад 50% працівників центрального апарату.