Протягом двох місяців 2021 року бюджетні установи України скористались винятком від конкурентних торгів і закупили електроенергію на суму понад 57 мільйонів гривень. Це рішення, прийняте Кабінетом Міністрів, призвело до масових переплат і створило базу для потенційних судових оскаржень контрактів, які можуть залишити установи без електропостачання.
Як виникла можливість
На початку пандемії COVID-19 уряд дозволив державним структурам закуповувати товари та послуги без проведення тендерів. Це мало прискорити реагування на надзвичайну ситуацію. Перелік дозволених закупівель включав переважно медикаменти, медичні вироби та матеріали для лікування, а також деякі несподівані позиції — нерегулярні перевезення персоналу та послуги харчування.
31 березня 2021 року Кабмін розширив цей список, додавши послуги постачання електроенергії від універсальних постачальників. Винятком можна було скористатися лише до 31 травня 2021 року — всього два місяці.
Національна комісія, що регулює енергетичну сферу (НКРЕКП), офіційно підтримала це рішення. За словами голови комісії Валерія Тарасюка, документ розробляли не стільки через пандемію, скільки через децентралізацію. На його думку, окремі заклади отримали додаткові приміщення та обладнання в результаті об'єднання громад і не встигли вчасно замовити достатню кількість електроенергії.
Хто скористався лазівкою
Однак результат виявився далеким від задекларованої мети. Винятком скористались установи, яких децентралізація не торкнулась. Вони просто скористались формулюванням урядової постанови, яке дозволяло це робити.
Найбільшим замовником став «Національний науковий центр радіаційної медицини» Національної академії медичних наук України, розташований у Києві. Установа витратила за трьома контрактами майже 11 мільйонів гривень. Подібних замовників було багато: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України, Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку та навіть Північний офіс Держаудитслужби — органу, який має контролювати законність публічних закупівель.
Проблема виникла й з медичними закладами. З 2019 року вітчизняні лікарні реорганізуються в комунальні неприбуткові організації, які не є бюджетними установами. Урядова постанова надала право купляти електроенергію без тендерів лише бюджетним установам. Тому закупівлі, здійснені Маріупольською міською лікарнею №9, Київською міською туберкульозною лікарнею №9, Закарпатською обласною клінічною інфекційною лікарнею та іншими комунальними некомерційними підприємствами, були, по суті, незаконними.
«Такі процедури можна доволі просто оскаржити», — наголошує адвокатка Тетяна Руденко, координаторка Центру реагування на порушення у сфері медичних закупівель Києва та Київської області.
Ціни без конкуренції
Вартість кіловат-години в контрактах за «ковідною процедурою» коливалась від 2,57 до 4,99 гривні. Ці ціни виявились вищими, ніж у контрактах, укладених через тендери.
Порівняння показує масштаб проблеми. Бахмутський центр професійно-технічної освіти 16 квітня замовив у ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» електроенергію за ціною 4,16 гривні за кВт/год. А за день до цього та ж компанія за результатами відкритих торгів підписала договір з КУ «Центр соціального обслуговування Великоновосілківської селищної ради «Турбота» на поставку електроенергії за ціною 2,16 гривні за кВт/год. Різниця становить майже 100 відсотків.
Хто заробив
Станом на 30 травня, коли закрилось вікно можливостей, у системі Prozorro було зареєстровано 160 договорів на загальну суму 63 мільйони гривень.
Третину від цієї суми — 18 мільйонів гривень — отримало ТОВ «Київські енергетичні послуги» з групи SCM Рината Ахметова, яке працює під брендом «Yasno». Ще 6,22 мільйона гривень заробило ТОВ «Хмельницькенергозбут». Єдиний засновник цієї компанії — Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», найбільший пакет акцій якого (70 відсотків) належить державі в особі Фонду держмайна, а ще 6,7 відсотка — структурам Ахметова.
Третє місце посіло столичне ТОВ «Київська обласна ЕК» з контрактами на 6 мільйонів гривень. Компанія заснована фірмою «Енергопоставка», яка, за даними аналітичного порталу YouControl, входить до групи VS Energy International. За інформацією народного депутата, голови комітету Верховної ради з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса, групу наразі одноосібно контролює росіянин Володимир Воєводін.
Фірми, пов'язані з Ахметовим, на «ковідній електроенергії» заробили найбільше — майже 32 мільйони гривень, близько половини від загального пулу. Підприємства з орбіти VS Energy отримували замовлень частіше за інших — 9 разів, що становить кожне третє від загального числа договорів. Їхня сумарна виручка склала 11 мільйонів гривень.
Були й локальні постачальники. ТОВ «Прикарпатенергозбут» екс-депутата Галицької міської ради Тараса Гнатюка поставило електроенергії на 575 тисяч гривень. ТОВ «Закарпаттяенергозбут», кінцевий бенефіціар якого — Володимир Крупко, син екс-міністра Петра Крупка, отримав замовлень на 3 мільйони гривень.
Заключення
Масові переплати, використання винятку не тими, для кого він призначався, потенційні судові оскарження енергоконтрактів — усе це стало результатом рішення, яке мало бути рятівною ініціативою. Замість цього воно продемонструвало, як тимчасові спрощення можуть призвести до системних проблем у публічних закупівлях.