Нелегальний ринок журналістських посвідчень в Україні розростається. Документи, які мають видавати редакції своїм працівникам безкоштовно, активно продають через інтернет-оголошення, соціальні мережі та навіть на вулицях міст. Журналістське посвідчення стало товаром, доступним для будь-кого, хто готовий заплатити.
Практична користь від фальшивого документа
Причина попиту на такі посвідчення очевидна. Журналісти входять до переліку категорій громадян, які мають право на придбання та носіння травматичної зброї. Це передбачено наказом N 379 Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року. Для порівняння: звичайні громадяни можуть отримати дозвіл лише на мисливську зброю, яку забороняється носити з собою. Травматичну зброю можна мати при собі постійно.
У 2020 році Національна поліція України видала 15 210 дозволів на придбання травматичної зброї та 16 522 дозволи на її зберігання та носіння. Скільки з цих дозволів оформили за допомогою поддільних журналістських посвідчень, в поліції не розповіли, посилаючись на відсутність такої статистики.
Продавці посвідчень у своїх оголошеннях часто називають саме дозвіл на травматичну зброю основною перевагою. Деякі також обіцяють, що посвідчення допоможе вирішувати конфлікти та відвідувати закриті для непрофесіоналів заходи. Однак у справжній журналістській спільноті використання посвідчення для особистих, неробочих цілей вважається неетичним.
Хто торгує "корочками"
Експериментальна перевірка виявила щонайменше дюжину структур, які рекламують продаж журналістських посвідчень. Серед них як зареєстровані ЗМІ, так і організації, які не мають відношення до медіа. Оголошення розміщуються на власних сайтах видавництв, на порталах Olx, Kidstaff та Obyava. У Києві навіть з'явилася реклама на асфальті.
При анонімному звертанні за кількома оголошеннями виявилося, що продавці готові видати посвідчення людям без будь-якого журналістського досвіду. Найчастіше пропонують статус позаштатного кореспондента. Деякі пропонують підписати договір про роботу, але одразу уточнюють, що працювати не обов'язково. Ціни коливаються від 1000 до 5000 гривень залежно від строку дії документа.
Видавничий дім "Business Компаньон" розміщує оголошення про продаж посвідчень прямо на своєму сайті. Журнал "Business Компаньон" зареєстрований у державному реєстрі друкованих ЗМІ та інформагентств. Засновник видання – Ігор Бразовський. При звертанні за посвідченням потенційному покупцю запропонували надіслати 300 гривень авансу, паспортні дані та ідентифікаційний код. Повна вартість двирічного посвідчення становить 3200 гривень. На запропонованому зразку стояла печатка видавничого дому та підпис засновника.
Коли авторка звернулася до Ігоря Бразовського з офіційним запитом про законність такої торгівлі, він спочатку запитав, яка стаття Кримінального кодексу передбачає покарання за продаж посвідчень. Потім заявив, що вони не продають посвідчення, а "надають послугу". За його словами, на сайті немає поняття продажу – там написано про прийом на вільні вакансії та добровільні фондові пожертви. Це твердження суперечить інформації, розміщеній на сайті видавничого дому. Розмову завершилася погрозою судом.
Всеукраїнська суспільно-політична газета "Медіа простір" також розміщувала оголошення на Olx про продаж журналістських посвідчень за 1000 гривень. Газета зареєстрована в реєстрі друкованих ЗМІ, засновник – Руслан Гуськов. При першому анонімному дзвінку Гуськов підтвердив можливість замовити посвідчення за один день. При офіційному звертанні він змінив розповідь, заявивши, що займається не продажем посвідчень, а навчанням. За його версією, люди платять за онлайн-навчання, а посвідчення позаштатного кореспондента видається після його завершення. Однак у записі першої розмови Гуськов обіцяв виготовити "корочку" за тисячу гривень і надіслати поштою, не згадуючи про жодне навчання. Невдовзі після анонімного дзвінка оголошення видалили, а замість нього з'явилось оголошення про онлайн-навчання з сертифікатом і посвідченням журналіста за тією ж ціною. У новому оголошенні зазначено: "По вашему желанию, вы можете получить травматическое оружие (как представитель нашего СМИ)".
Сайт Ligainform.net також пропонує журналістські посвідчення. Видання зареєстроване в реєстрі, але його не слід плутати з відомим всеукраїнським медіа Liga.net – це зовсім інше видання, яке своїх посвідчень не продає. Авторка знайшла три різні оголошення, які вели до пропозицій від Ligainform за різними цінами: 3200 гривень, 2500 гривень та додатково 300 гривень за клопотання на отримання дозволу на травматичну зброю. У оголошеннях не вказували назву видання, яким маркуватимуть посвідчення – цю інформацію повідомляли в особистому листуванні.
Олександр Кулік, засновник сайту Ligainform, одночасно є засновником громадської організації, яка пропонує статус журналіста "в обмін на фінансову підтримку" через Facebook-сторінку. На запит авторки про коментар відповідь не надійшла ні по телефону редакції, ні на електронну пошту.
Юридичні можливості та міжнародний досвід
У січні цього року Рада зі свободи слова при Президентові закликала Національну поліцію припинити продаж журналістських посвідчень. На запит про притягнення до відповідальності осіб, які торгували посвідченнями не журналістам у поточному та попередньому році, Національна поліція України не відповіла.
Недавно на Хмельниччині викрили підпільну друкарню, яка виготовляла журналістські посвідчення. Крім них, там друкували COVID-сертифікати, довідки про негативні результати ПЛР-тестів, дипломи, свідоцтва та атестати.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко вважає, що боротися з цією проблемою можна за допомогою статті 366 Кримінального кодексу України "Службове підроблення". Вона передбачає відповідальність за внесення до офіційних документів свідомо неправдивих відомостей. "Коли особа не працює журналістом насправді, але в її посвідчення внесено свідомо неправдиву інформацію про факт її роботи журналістом, можна застосувати цю статтю", – аналізує юрист.
Медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова зазначає, що кожен конкретний випадок продажу посвідчень потребує окремого розбору. Юрист проєкту "Свої Люди" від Bihus.info Віталій Гусак зауважив: якщо зловживання правами журналіста не має ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, варто звертатися до Комісії з журналістської етики.
Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк пояснює, що у світі існують різні моделі видачі журналістських посвідчень. У Британії їх видають спільно кілька організацій, які мають право їх відкликати, якщо людина порушує кодекс етики чи більше не працює журналістом. У Німеччині журналісти щорічно мають доводити, що понад 50% свого прибутку отримують від журналістської діяльності. "Виходом могло би стати посилення саморегуляції журналістської спільноти. Якщо ж є випадки, коли шахраї, прикриваючись посвідченнями, торгують травматами або наймають тітушок, то такі випадки мала би розслідувати поліція", – зазначила Романюк.
Матеріал створено в рамках проєкту "Лабораторія викриттів 3.0". Проєкт реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.