Урядовий законопроект №5600, який мав обмежити податкові привілеї великого бізнесу, на шляху до парламенту зазнав суттєвих змін. Журналісти Bihus.Info порівняли первісну версію документа, розроблену Мінфіном, з варіантом, поданим до Верховної Ради, і виявили, що практично всі норми, спрямовані на збільшення податків для олігархічних структур, були послаблені або видалені.
Процес послаблення норм розпочався ще на етапі розгляду в комітетах. Голова податкового комітету Данило Гетманцев запропонував низку правок, які комітет підтримав. Ці зміни торкнулися найбільших видобувачів корисних копалин, зокрема компанії "Метінвест", якою володіють олігархи Рінат Ахметов і Вадим Новинський. Вони видобувають понад 50% залізної руди в Україні.
Екологічний податок від гірничої промисловості мав зрости найбільше. У першій версії Мінфіна пропонувалося підняти його з 49 копійок до 1,50 грн за тонну, а в найпершому варіанті навіть до 3 грн. Однак у поданому до Ради законопроекті передбачено лише незначне підвищення до 54 копійок.
Земельний податок для гірничо-збагачувальних комбінатів залишився без змін. Мінфін пропонував скасувати пільгу, яка дозволяє видобувним підприємствам платити лише 25% від повного розміру податку замість 100%. Однак Кабмін не включив цю норму до законопроекту, поданого в парламент.
Найбільш суттєві втрати для бюджету пов'язані зі змінами в оподаткуванні залізної руди. Законопроект передбачає перехід від оподаткування видобутої руди за собівартістю до оподаткування проданої руди за ринковою ціною. Це мало б збільшити податкові надходження, оскільки виробники продають руду значно дорожче, ніж вона коштує у видобутку.
Однак запропонована формула розрахунку податкової бази містить вирахування, які суттєво зменшують оподатковуваний дохід. Замість ринкової ціни пропонується оподатковувати "ринкову ціну мінус ціна на логістику по Україні мінус ціна на дорогу до Китаю". Економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай розрахував наслідки такої схеми. При поточних цінах на руду близько 95 доларів за тонну, після вирахування логістики (15 доларів) і доставки в Китай (10 доларів) податкова база становитиме 70 доларів. При ставці 3,5% це дасть 2,45 доларів за тонну – менше, ніж під час дії чинного податкового кодексу.
Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус погоджується з цією оцінкою. За його розрахунками, нинішня версія законопроекту призведе до втрати близько 3 млрд грн на рік у порівнянні з первісною пропозицією Мінфіна. Журналісти Bihus.Info припускають, що за нинішніх цін держава могла б отримувати додатково понад 12 млрд грн щорічно, якби законопроект залишився без послаблень.
Подібна схема викликає асоціації зі скандальною формулою "Роттердам+", коли у вартість електроенергії враховували транспортування вугілля з нідерландського міста, хоча паливо видобувалось в Україні. У цьому випадку не всі видобувачі руди фактично везуть продукцію в Китай, що робить такі вирахування сумнівними.
Подальші втрати бюджету пов'язані з "зеленою енергетикою". Податковий комітет відмовився встановлювати акциз на виробництво відновлюваної електроенергії, хоча Мінфін пропонував додатковий податок у 3,2%. Фіксований "зелений тариф" в Україні для великих сонячних станцій становить 11,26 євроцентів за кіловат-годину, для вітряних – 9,05 євроцентів, що еквівалентно близько 4 грн. Для станцій, побудованих до 2021 року, цей тариф залишатиметься незмінним до 2030 року і майже вдвічі перевищує німецькі ставки.
Рінат Ахметов є найбільшим власником "зелених станцій" в Україні. За даними ДТЕК ВДЕ, його холдинг у першому півріччі 2021 року вп'ятеро збільшив прибуток від відновлюваної енергетики порівняно з аналогічним періодом 2020 року.
Загальна гіпотетична втрата бюджету через послаблення законопроекту становить близько 20 млрд грн у 2022 році у порівнянні з первісними розрахунками Мінфіна. Ці втрати є результатом змін, запропонованих Данилом Гетманцевим та підтриманих податковим комітетом, а також рішення Кабміну не включати окремі норми до поданої версії документа.