Тюремна система України володіє величезним майном – сотнями земельних ділянок, технікою й будівлями. Це багатство, однак, часто стає предметом корупційних скандалів і кримінальних проваджень замість того, щоб приносити користь державі та засудженим.
До 2015 року сільськогосподарські колонії самостійно обробляли землю, вирощували продукцію для власних потреб і реалізували її. Засуджені отримували зарплати, сплачували податки, а колонії мали прибуток. За словами екс-голови Державної пенітенціарної служби України Сергія Старенького, одна сільськогосподарська колонія заробляла майже мільйон гривень прибутку на рік. Таких установ в Україні було близько 14.
Зміни в Міністерстві юстиції під керівництвом Павла Петренка (2014–2019 роки) кардинально змінили підхід. Колонії почали здавати землю в оренду за мінімальною вартістю. За версією Старенького, керівників, які спротивлялися цьому, звільняли або порушували проти них кримінальні провадження. Схема передбачала, що засуджені працюватимуть, а підприємці забезпечуватимуть матеріальні ресурси. Однак через два роки фермери й агрокорпорації відмовилися від праці засуджених і укладали довготривалі договори оренди. Земля формально залишалася у власності колоній, але фактично нею розпоряджалися інші люди, які отримували прибуток.
Держпідприємство «Сільськогосподарське підприємство ДКВС (№37)» розташоване у селі Інгульське Кропивницького району. Воно має широкий спектр діяльності – вирощування зернових, розведення худоби, виробництво текстилю. У його користуванні близько 6 тисяч гектарів земель. Саме ці ділянки стали причиною розслідування ймовірного хабарництва високопосадовців Мін'юсту.
Минулого року СБУ повідомила про викриття злочинної групи, яка вимагала хабар з фермера за можливість влаштувати «свою» людину на підприємство й розпоряджатися землями. За версією слідства, кошти вимагали замначальника Адміністративно-господарського департаменту Мін'юсту, який також виконував обов'язки заступника голови ліквідаційної комісії Держпенітенціарної служби, та експосадовець міністерства, який позиціонував себе «тіньовим куратором виконавчої служби із земельних питань». Перемовини проходили в приміщенні ДКВС. У матеріалах справи йдеться про суму 75 тисяч доларів. Фермером, якому пропонували схему, виявився керівник ТОВ «Агрофірма П'ятихатська» Олександр Поворознюк, також президент футбольного клубу «Інгулець». За останньою наявною ухвалою в Реєстрі судових рішень, термін розслідування було продовжено.
Після скандалу з хабарем вирішувати, хто оброблятиме гектари, почали через тендери. Декілька спроб виявились невдалими через відсутність претендентів. Навесні цього року тендери провів тодішній в.о. директора Дмитро Непіга. На торги прийшло 4 підприємства: два з Кіровоградщини – ПП «Агро-Ленд» і ТОВ «Горизонт», які працюють в агросфері майже 20 років кожне, та два з Одеси – ТОВ «Альянс Каліпсо» і ТОВ «Гранд-Аполлон», зареєстровані приблизно рік тому.
Одеські компанії виглядали підозріло споріднено. Виписки з Держреєстру юросіб підприємці брали в один день з різницею у кілька годин. Синхронно робили статути й завіряли в одного й того ж нотаріуса. Директорів у двох різних фірмах призначили в один і той же день. «Каліпсо» на перемогу особливо не розраховувала. Окрім формальних довідок, інших підтверджень наявності техніки, складів, зерна, відомостей про працівників фірма не надала, зазначаючи, що в разі виграшу укладе угоди з субпідрядниками. На аукціоні вона торгувалась мінімально або взагалі не знижувала цінову пропозицію.
Власники обох одеських компаній не пов'язані з сільськогосподарським бізнесом. Засновниками «Гранд-Аполлону» є Дмитро Тимченко та Аркадій Коротаєв. Про першого інформації не вдалося знайти, другий зареєстрований як ФОП, що спеціалізується на ремонті транспорту. Засновниками «Альянс Каліпсо» вказані Валентина Мазурак та Андрій Чернявський, він же директор. Мазурак очолює сільську освітянську профспілку, а Чернявський числиться серед засновників громадської організації «Всеукраїнське об'єднання правової допомоги громадянам» і має ФОП з видами діяльності, що включають торгівлю деталями, ремонт транспорту, страхування.
Попри дивні збіги і той факт, що найбільш вигідні пропозиції були у місцевих підприємств, перемогу отримала «Гранд-Аполлон». Документи компаній з Кіровоградської області відхилили через нібито порушення. Місцеві аграрії спробували скаржитись, доводили, що порушення формальні. До переможця з'явилися додаткові питання. Компанія подала укладені з неіснучим підприємством договори купівлі-продажу та гарантійні листи, щоб довести наявність гербіцидів та насіння сої.
Фахівчиня з громадського моніторингу публічних закупівель Аліна Логінова зауважила, що в 6 закупівлях технічно перемогло ТОВ «Горизонт» і в одній ПП «Агро-Ленд». Проте пропозиції цих постачальників були відхилені через невідповідність вимогам, тоді як невідповідність у документації переможця замовник проігнорував. Логінова припустила пов'язаність учасників, оскільки «Альянс Каліпсо» та «Гранд-Аполлон» були створені в один день у одного й того ж нотаріуса. Обидві компанії брали участь у торгах лише в цих 7 закупівлях, де в усіх перемогло «Гранд-Аполлон».
Протягом червня в.о. директора уклав договори з «Гранд-Аполлоном», але договори довелося розривати. Держаудитслужба виявила низку порушень, через які замовник мав відхилити пропозицію переможця. Станом на серпень на держпідприємстві змінився керівник, але інших закупівель не оголошувалось. У вересні прокуратура Кіровоградської області заявила про підозру керівнику фірми, яка хотіла у шахрайський спосіб отримати півмільйона гривень за нібито обробіток землі, який насправді не мав відбутися.
Другий випадок стосується Сільськогосподарського держпідприємства ДКВС №104 в Олександрівці. Підприємство у стані припинення. За 2020 рік воно отримало виручки ледве в півмільйона гривень від реалізації продукції. З минулого року його очолює Костянтин Бурківський. За даними ЦВК, на місцевих виборах він балотувався до Олександрівської селищної ради від партії «За майбутнє», а його дружина Анастасія Бурківська стала депутатом цієї ж ради від «Слуг народу».
У 2020 році Кіровоградська облпрокуратура відкрила два кримінальні провадження за невиплату робітникам зарплати та розкрадання майна. З підприємства нібито вивезли худобу, а техніку здали на металобрухт. Перевірка Держгеокадастру виявила, що землі центру №104 площею понад 80 гектарів незаконно обробляв приватний підприємець. Збиток державі склав 120 тисяч гривень. Той же в суді доводив, що засіяв ділянки на підставі угоди, але не з центром, а з ДП №104. Суди господарської юрисдикції дійшли висновку, що договір підряду був удаваним задля приховування оренди земельних ділянок поза волею їхнього власника.
У лютому 2021 року 12 ділянок площею понад 1300 гектарів наказом головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області було перекинуто з колонії на держпідприємство. Звернення з таким проханням подав народний депутат від партії «Слуга народу» Ігор Мурдій. Він відомий зв'язком зі скандальним заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим, з котрим вони уродженці Новоукраїнки. Журналіст Михайло Ткач з «Української правди» зафіксував, що нардеп від Кіровоградщини був присутній на дні народження Татарова.
Редакція направляла запит до управління Держгеокадастру щодо копії звернення нардепа. Двічі отримала відмову, але після скарги юриста проєкту «Свої люди» до уповноваженого Верховної Ради з прав людини відповідь таки отримала. У зверненні Мурдія йдеться про складну ситуацію в держпідприємстві №104 через ненадання земельних ділянок для забезпечення належної реалізації функцій. Держгеокадастр послухав нардепа. За тиждень, 23 лютого, керівник держпідприємства підписав договір про виконання сільгоспробіт з ТОВ «Оміс Агро».
Згідно з умовами договору, підприємство мало вирощувати сільгосппродукцію за 3 мільйони 370 тисяч гривень на рік. Строк дії угоди – 31 грудня 2025 року. Цьогоріч на площі 1158 гектарів замовили висадку й обробіток кукурудзи та соняшнику. Додатковою угодою від 12 квітня вартість робіт збільшили до 4 мільйонів 632 тисяч гривень.
«Оміс Агро» створене у Кропивницькому за місяць до укладення договору – 22 січня 2021 року. Нині засновницею вказана Світлана Сенченко. Окрім «Омісу» на ній числиться ТОВ «Укртехцентр-Авто». Іншим співзасновником цієї фірми є агробізнесмен Сергій Таровик. До 2020 року він очолював обласну організацію «Аграрної партії», балотувався від неї до Кропивницької райради й спробував обратися до Великосеверинівської сільради. На очільницю цієї ж громади від партії «Слуга народу» балотувалася й Світлана Сенченко.
У соцмережі Facebook є згадка про запрошення на зустріч з кандидаткою у Созонівці, де зазначено, що буде присутній нардеп Ігор Мурдій – той самий, який прохав Держгеокадастр передати землі держпідприємству. Найімовірніше, це не єдиний зв'язок Сенченко з Таровиком. У соцмережах знайдено фото Світлани Сенченко із партійного заходу, на якому поряд з жінкою сидить Микола Сенченко, якого джерела називали її чоловіком. З минулого року він працює заступником міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (нині відсторонений через підозру у вимаганні хабара), а до цього працював на підприємстві «Шанс», що належить родині Таровиків. У деклараціях Сенченка згадок про дружину немає, але вказане користування квартирою, яка належить жінці з ідентичним ПІБ.
Є додатковий зв'язок і зі «Слугою народу». Мешканці Олександрівки помітили на полях держпідприємства №104 автоцистерни «Кіровоградського облавтодору». Його філію нині очолює Андрій Онищенко, який на місцевих виборах балотувався до Кропивницької міськради від «Слуги народу». У додатку до відповіді на інформаційний запит за його підписом сказано – виконують підряд з перевезення води для сільськогосподарського підприємства.
Редакція направляла запит до держпідприємства з проханням повідомити критерії вибору «Омісу Агро» для співпраці й чому не проводили публічну закупівлю. Держпідприємство відмовило. Редакція також попросила коментар у Світлани Сенченко щодо того, яким чином ДП №104 вийшло на її новостворену фірму й чи не лобіював її бізнесові питання нардеп Мурдій. Знайомство з Мурдієм вона підтвердила, але від коментарів відмовилась, сказавши, що це її приватна справа. Редакція намагалася отримати коментар нардепа протягом кількох тижнів, але він не відповів ні на телефонні дзвінки, ні на повідомлення у месенджерах, ні на запит.
Андрій Лаврусь, активіст і депутат Кропивницької райради з Олександрівки, ініціював звернення до Кабміну з проханням передати ці землі у власність громади. Проте депутати райради ініціативу не підтримали. За його словами, судячи зі стану матеріально-технічної бази держпідприємства, воно не в змозі самостійно обробляти землі й залучає підрядників, сплачуючи за це чималі бюджетні кошти. За яким принципом обирають ці фірми, незрозуміло. Мали б провести відкритий аукціон. На його погляд, тут узаконена корупційна схема, а модель управління є неефективною й збитковою. Раніше ці землі годували тюрми, там працювали в'язні. Зараз вони годуватимуть наближених до влади.
Сергій Старенький погоджується з цією оцінкою. За його словами, сьогодні сільськогосподарські колонії збиткові. Не вони заробляють на себе, а їх ще й утримує держава коштом держбюджету, бо грошей за оренду не вистачає. Засуджені не працюють. Сільськогосподарська продукція закуповується за бюджетний кошт. За його оцінками, близько 100 доларів йде на оплату хабара з гектара – це те, що отримують люди за лобіювання такої схеми.
За інформацією з сайту ДКВС, станом на 2020 рік в Україні працює 136 таких держпідприємств. На балансі кожного перебуває чимало землі й техніки. Минулого року за ініціативою Офісу Генерального прокурора регіональні та місцеві прокуратури почали перевірки установ Державної кримінально-виконавчої служби України щодо законного та ефективного використання землі й державного майна. Аудит виявив мільйонні порушення, пов'язані з розтратою, привласненням, нераціональним використанням і псуванням державного майна та землі.