Навесні 2020 року, коли Україна боролася з першою хвилею коронавірусу, Харків гостро потребував лабораторій для діагностики. На той час у місті функціонували лише два ПЛР-центри: державний лабцентр у Помірках та відділення обласної інфекційної лікарні. Вже в середині квітня державна лабораторія працювала на межі можливостей, медики трудилися по 12 годин щодня.
Мер Геннадій Кернес оголосив про плани створити комунальну лабораторію. 22 квітня міська рада прийняла рішення про передачу медичного обладнання на баланс КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17». Техніку вартістю 14,3 млн грн подарував Благодійний Фонд «Корпорація монстрів» з Одеси, який збирав допомогу від українського бізнесу для боротьби з пандемією.
Однак обладнання так і не запрацювало. За півроку ситуація погіршилася. У жовтні 2020 року міністр охорони здоров'я Максим Степанов скаржився на затримки з тестуванням у Харківській області, через що аналізи доводилося везти в інші регіони. Кабмін дозволив закупляти послуги у приватних лабораторій за державний кошт.
Харківський лабцентр уклав угоди з 12 приватними компаніями. На передоручення тестувань виділили 14 млн грн з бюджету. Один із контрактів підписали з ТОВ «Он Лаб» на 1000 ПЛР-тестів за 855 тис. грн. Серед засновників цієї лабораторії значилася 90-річна Вікторія Терехова, мати Ігоря Терехова, який тоді обіймав посаду першого заступника міського голови. Оскільки Кернес перебував на лікуванні в Німеччині, Терехов фактично керував містом. У мережі клінік «Он Лаб» крім матері Терехова мали долі його ексдружина Олена Винник та інші члени родини.
До кінця 2020 року комунальна лабораторія так і не запустилася. У відповіді на запит 17-ї лікарні повідомили, що обладнання не використовувалося й досліджень протягом року не проводилося.
У квітні 2021 року міська рада вирішила віддати обладнання в оренду. Місячна ставка становила 119,48 тис. грн — менше 1% від вартості майна. На аукціон подалася лише одна компанія: ТОВ «Астравір Текнолоджі», зареєстроване в березні 2020 року. Кінцевим бенефіціаром виявився Олександр Ярославський, президент фінансово-промислової групи DCH та один з найбагатших людей України.
Ярославський раніше мав конфлікт з Кернесом, але на новорічну ніч 2020 року вони помирилися. Після цього вплив Ярославського на харківський політикум зріс: фірма «стратегічних партнерів» DCH отримала 100-мільйонний підряд на будівництво дороги через ринок «Барабашово». До засновників «Астравіра» увійшли брат Ярославського Олексій, Наталія Гутовська та Вадим Ханенко. Гутовська упродовж двох років була директором ТОВ «Он Лаб» матері Терехова — тієї самої компанії, яка отримувала державні контракти на ковід-тестування через відсутність комунальної лабораторії.
Усього за кілька тижнів Терехов разом з Ярославським відкрили на території «Екополіс ХТЗ» приватну лабораторію з виробництва діагностичних тестів. Ярославський зазначив, що міська влада оперативно допомогла з технічними питаннями та підключенням інженерних комунікацій.
Парадоксально, але в той самий час, коли місто віддавало обладнання в оренду, комунальні підприємства продовжували замовляти тестування у приватних фірм. За день до підписання угоди про передачу обладнання Ярославському КП «Харківгорліфт» уклало угоду з ТОВ «Медікал Адванст» на 2,79 млн грн за проведення 2090 ПЛР-досліджень та 2090 ІФА-досліджень. Угоду підписали без відкритих торгів за спрощеною процедурою. Одним з основних співвласників «Медікал Адванст» є депутат Харківської облради від «Блоку Кернеса — Успішний Харків» Ганна Кузнецова. За словами самого Терехова, його та Кузнецову пов'язують тривалі особисті стосунки, він називає її своєю найближчою людиною.
Проблема з невикористаним обладнанням у Харкові не обмежується ПЛР-лабораторією. На два роки розтягнулось встановлення ангіографа у Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова. За даними «Прозорро», ангіографічну систему вартістю 23 млн грн придбали восени 2019 року. У травні 2021 року прес-служба міськради повідомила про встановлення апарату та обіцяла його запуск після завершення навчання медиків. Однак для порівняння: на Волині весь процес підготовки займав 4 місяці, у Бердянську навчання фахівців тривало 1,5 місяця.
Упродовж 2018–2019 років у районних та обласних лікарнях придбали 5 томографів для Валків, Богодухова, Балаклії, Нової Водолази та обласної клінічної лікарні. КНП «Валківська районна лікарня» придбала томограф за 12,49 млн грн у 2019 році, але у відповіді на запит у березні 2021 року повідомили, що апарат не запущений через його непідключення. Натомість у балаклійській лікарні томограф, придбаний того ж року, за минулий рік дозволив провести 3134 обстеження органів грудної клітини, шлунково-кишкового тракту та кістково-суглобової системи.
Два роки не могли запустити рентген-апарат у Люботині. Обладнання передали у міську лікарню у вересні 2018 року. Спочатку повідомляли про завершення ремонту в рентген-кабінеті, потім ще рік говорили про виділення коштів на ремонт. У жовтні 2020 року офіційно ввели апарат в експлуатацію. Однак місцеві медики, які просять не називати імен, розповідають, що обладнання досі не працює. Новий апарат мали поставити в поліклініці, але рентгени роблять на старому апараті в стаціонарі. Графік роботи на сайті лікарні підтверджує: один рентген працює півдня в стаціонарі на вул. Громова. Від поліклініки на вул. Шевченко до стаціонару — 4 км, тому хворим доводиться йти пішки.
Проблема полягає не в грошах. Обладнання можна придбати дорого або отримати безкоштовно від благодійників, але не спромогтися його запустити. Коли ж мотивація є, ПЛР-лабораторію можна запустити за кілька тижнів. Це свідчить про те, що справа в мотивації, а не в фінансуванні.