← Назад

Держава витратила мільярди на товари без стосунку до пандемії: як «ковідні закупівлі» стали способом обходу торгів

2021-10-20 05:15 · Bihus.Info · bihus.info
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Медицина та фармацевтика · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Освіта · Статки та декларації · Центральна влада

Відкрити оригінал

Протягом півтора року дії спеціального режиму закупівель, запровадженого на початку пандемії COVID-19, державний бюджет поповнив видатки на близько 35 мільярдів гривень. Значна частина цих коштів пішла на придбання товарів і послуг, які не мають жодного зв'язку з боротьбою з коронавірусом, встановили журналісти Bihus.Info на чолі з Павлом Лісниченком.

Парламент у березні 2020 року ухвалив закон, який вивів так звані «ковідні закупівлі» з-під дії стандартного тендерного законодавства. Згодом Кабінет Міністрів видав постанову, де визначив перелік товарів і послуг, які можна було придбавати без проведення торгів, на будь-яку суму та в максимально стислі терміни. На момент прийняття такі рішення мали логічне обґрунтування: медичні установи не мали чіткого розуміння своїх потреб на початку пандемії, але були змушені діяти невідкладно.

Однак на практиці механізм «ковідних закупівель» став інструментом для придбання товарів, абсолютно не пов'язаних з COVID-19. Журналістське розслідування виявило, що державні та комунальні структури використовували цю процедуру для закупівлі палива, кормів для собак, спортивного обладнання, боксерських шоломів, новорічних подарунків та продуктів харчування.

Проблема переплат

Паралельно з розширенням сфери застосування «ковідних закупівель» журналісти та експерти регулярно фіксували випадки суттєвих переплат. Найпоказовіший приклад: китайські концентратори кисню OLV-10 в один і той самий період купували як за 30 тисяч гривень, так і за 60 тисяч гривень за одиницю.

Державна аудиторська служба за період дії спеціального режиму нарахувала порушень на суму 407 мільйонів гривень. Проте передбачений законом штраф за уникнення торгів становить від 25,5 до 51 тисячі гривень, а доведення факту переплати в системі «ковідних закупівель» практично неможливе. Таким чином, санкції виявилися несумірними з масштабом фінансових зловживань.

Попитки реформування

Верховна Рада неодноразово намагалася виправити ситуацію. Першу версію законопроєкту про повернення до конкурентних торгів зареєстрували ще минулого року. Документ майже рік перебував у комітетах, потім був повернений на доопрацювання, знову повернений, і лише в липні цього року отримав голоси депутатів, але з істотними змінами.

Нова редакція обмежила застосування «ковідної процедури» виключно закупівлями ліків, вакцин, медичного обладнання, медичних матеріалів та систем постачання медичних газів. Решту товарів і послуг перевели в категорію «спрощених закупівель» — компромісний варіант між практично безконтрольними «ковідними» торгами та звичайними відкритими торгами. У спрощеній процедурі конкуренція можлива, але якщо заявку подасть лише один учасник, це також допускається.

Єдина формальна вимога до «спрощених ковідних закупівель» — необхідність обґрунтувати, що придбання дійсно потрібне для боротьби з пандемією. Після цього установа може купити практично будь-що на будь-яку суму.

Нові можливості для зловживань

Директор програми інноваційних проєктів Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов вважає, що реформа не повернула прозорість до системи закупівель. Навпаки, вона відкрила нові можливості для зловживань. За його словами, нині будь-яка державна структура може обґрунтувати необхідність закупівлі практично будь-якого товару як потрібного для боротьби з коронавірусом — від автомобіля певної марки до ремонту доріг.

Додатковою проблемою стало затягування з опублікуванням переліку дозволених ліків і обладнання від Уряду. Затримка на два місяці призвела до блокування необхідних закупівель і втрати часу на підготовку до нової хвилі пандемії.

Позиція постачальника

Після трансляції журналістського матеріалу до редакції звернулася компанія ТОВ «Автоспецпром», яка надала власне пояснення щодо значного зниження цін на автомобілі швидкої допомоги на торгах, організованих державним підприємством «Медзакупівлі».

За версією автопостачальника, здешевлення стало можливим завдяки збільшенню обсягів замовлень і відповідному зростанню обсягів виробництва. Компанія пояснила різницю в цінах ефектом масштабу: при розширенні виробництва знижуються витрати на одиницю продукції через можливість оптових закупівель базових шасі, медичного устаткування та комплектуючих за нижчими цінами.

Крім того, «Автоспецпром» вказав на спеціальні угоди з Groupe PSA (Peugeot Societe Anonyme/Stellantis NV), яка постачає базові шасі та інші компоненти для автомобілів швидкої допомоги.

#ковідніЗакупівлі #корупціяВДержустанах #прозорістьБюджету #державниЗловживання #аудитДержаудитслужби #реформаЗакупівель #журналістськеРозслідування #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування