Політична організація Надії Савченко зіткнулася з різким скороченням фінансової підтримки після невдачі на позачергових виборах до Верховної Ради 2019 року. За даними фінансових звітів, проаналізованих журналістами, донаційні надходження впали більш ніж у десять разів.
У 2019 році на рахунки «Громадсько-політичної платформи Надії Савченко» надійшло майже 723 тисяч гривень. Наступного року цифра скоротилася до 76 тисяч гривень. Таке падіння відбулося на тлі невдалої виборчої кампанії, коли жоден із кандидатів партії не набрав достатньої кількості голосів для входження до парламенту.
Структура донацій у 2020 році показує залежність організації від вузького кола осіб. Більш ніж половину всіх пожертв — 41,5 тисяч гривень — надала Віра Савченко, сестра лідерки платформи. Ще 25 тисяч гривень поступило від Єгора Бекендорфа, який на той момент очолював телеканал «112 Україна». За інформацією журналістів, Бекендорф нині є одним зі співзасновників ТОВ «Медіахолдинг новини», бенефіціаром якого вказаний Нестор Шуфрич. Підприємиця та політикиня Олена Венгер внесла понад 6 тисяч гривень. У 2014 році Венгер балотувалася до Верховної Ради як самовисуванка, але програла вибори.
Ситуація у 2019 році виглядала зовсім інакше. Тоді основні донори мали безпосередній зв'язок з виборчою кампанією. Помічниця Савченко Тетяна Проторченко передала 262,5 тисяч гривень, а сестра лідерки Віра Савченко — 51 тисячу. Обидві жінки того року балотувались до парламенту, але не набрали необхідної кількості голосів. Голова Зеленоярської сільської ради на Донеччині Микола Юзвінкевич закинув на партійний рахунок 97 тисяч гривень і також брав участь у позачергових виборах. Депутат Кегечівської районної ради та підприємець Євгеній Дармо задонатив 80 тисяч гривень. Власник приватного підприємства «Редакція газети «Київські ярмарки» та засновник Благодійної організації «Благодійний фонд «Фармація» Віталій Архіпов передав майже 39 тисяч гривень. Архіпов також спробував балотуватися до парламенту, але не пройшов.
Майно партії у 2020 році включало Jeep Patriot, який перебував у користуванні помічниці Проторченко, та квартиру на вулиці Теодора Драйзера у Києві, де офіційно зареєстрована організація як юридична особа. Згідно з ухвалою Шевченківського районного суду від 2018 року, частина цієї квартири перебувала під арештом. У звітах власником квартири вказана сама Надія Савченко, хоча за даними реєстру речових прав на нерухоме майно їй належить лише третина.
Фінансові звіти партії за 2020 рік містять два платежі на загальну суму 50 тисяч гривень за «проведення щорічного аудиту діяльності». Отримувачем коштів вказане ТОВ «Ейч Ел Бі Юкрейн», яке належить члену Ради Аудиторської палати України Валерію Бондару.
Історія фінансування організації почалася офіційно у 2018 році, коли партія подала перші звіти про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Однак у цих документах значилися лише нулі — жодних донатів, оплат, офісів, місцевих організацій, працівників апарату чи грошей на рахунках. Гроші та майно офіційно з'явились у звітах лише у 2019 році.
Декларування автомобілів викликає питання щодо точності звітності. За даними звіту за перший квартал 2019 року, партія мала у розпорядженні Volkswagen Polo 2012 року випуску, який належав Тетяні Проторченко. У своїй особистій декларації за 2019 рік Проторченко вказала вартість цього автомобіля у розмірі 20 тисяч гривень, тоді як у партійному фінзвіті фігурує сума 155 тисяч гривень. У другому кварталі до звіту записали ще один Volkswagen Polo вартістю 250 тисяч гривень. Обидві машини записані як спонсорські внески з власних транспортних засобів. Власницею Volkswagen була Віра Савченко.
Коли Національне агентство з питань запобігання корупції отримало звіти за третій квартал, виявилось, що Віра Савченко надала для партійних справ не Volkswagen Polo, а Transporter вартістю трохи більше 10 тисяч гривень. Одночасно змінилась і вартість Polo 2012 року — вона скоротилася до 24 тисяч гривень. У фінзвітах 2020 року обидва автомобілі не значаться.
Політична платформа була зареєстрована Міністерством юстиції у липні 2017 року, хоча як юридична особа існувала раніше. На партійному з'їзді того ж року організація змінила назву з «НАСТУП» на «Громадсько-політична платформа Надії Савченко», а Надія Савченко замінила на посаді голови партії Василя Секелю. Задекларована ідеологічна основа платформи — україноцентризм та відмова від співпраці з представниками «старої школи».
У рік створення політсили Савченко повідомляла про намір балотуватись на пост президента. Однак на момент передвиборчих перегонів вона перебувала у СІЗО, тому не змогла зареєструватись як самовисуванка. Її кандидатуру підтримав партійний з'їзд. Проте Центральна виборча комісія встановила невідповідність поданих документів вимогам виборчого законодавства. Замість цього партія вирішила висунути своїх кандидатів на позачергових виборах до Верховної Ради, але жоден із них не набрав достатньої кількості голосів.
На даний момент організація змінила назву на «Надія є».
Цей матеріал створений завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, який реалізовується громадською організацією «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.