Національне агентство з питань запобігання корупції за п'ять років виявило понад сто можливих кримінальних злочинів у сфері партійного фінансування, але система правоохорони практично не реагує на ці порушення. Статистика розслідувань свідчить про глибокі проблеми в механізмі притягнення винних до відповідальності.
З 2016 по 2021 роки НАЗК передало до Національної поліції 119 справ щодо можливих кримінальних порушень, пов'язаних з фінансуванням політичних партій. Розподіл за роками: 3 справи у 2016, 15 у 2017, 8 у 2018, 36 у 2019, 26 у 2020 та 31 у 2021 (станом на жовтень). Найчастіше порушення виявляли у ВО «Батьківщина» (15 справ), «Радикальній партії Олега Ляшка» (5), ВО «Свобода» (5), «Соціал-демократичній партії» (4) та «Слузі народу» (3).
Політичні партії в Україні повинні дотримуватися чітких правил фінансування, встановлених законом 2015 року. Вони можуть отримувати державне фінансування, пожертви від фізичних та юридичних осіб, спонсорські внески. Усі надходження та видатки мають відображатися у квартальних відкритих звітах. Умисне порушення цих правил, зокрема через схеми з невідомого походження коштів та підставних осіб, передбачає кримінальну відповідальність за статтею 159-1 Кримінального кодексу України.
Правоохоронці відкрили 79 проваджень за цією статтею. Розподіл: 3 у 2016, 9 у 2017, 1 у 2018, 19 у 2019, 17 у 2020 та 30 у 2021 (станом на жовтень). Офіс генерального прокурора зареєстрував 82 провадження, але до суду передав лише два обвинувальні акти. Один з них стосувався подій у Черкаській області, другий — в Одеській.
Регіональний розподіл справ за даними прокуратури показує концентрацію в Києві (42 справи), Одеській області (8), Чернігівській (5), Донецькій (4) та Хмельницькій (3). У Вінницькій, Житомирській, Миколаївській, Рівненській та Чернівецькій областях за п'ять років кримінальних проваджень за цією статтею не було виявлено взагалі.
Перша справа, яка дійшла до суду, розпочалася у 2018 році в селищі Саврань на Одещині. Три місцеві мешканки — Катерина Ярова, Анастасія Гребенюк та Оксана Чумак — використали своє становище в відділенні «ПриватБанку», де працювали директоркою та касиркою, щоб перевести 2,2 мільйона гривень на рахунок партії «Батьківщина». Вони залучили дані 15 односельців та клієнтів установи, переводячи від кожного по майже 150 тисяч гривень в один день. Паралельно з правоохоронцями цю схему розслідували журналісти, які виявили, що серед осіб, які робили внески в сотні тисяч гривень, були касирка супермаркету в передмісті Києва та безробітний юнак, які об'єктивно не могли мати таких коштів.
Всім трьом інкримінували частину 4 статті 159-1 ККУ. Реальний вирок отримала лише касирка Оксана Чумак — один рік умовно за розкаяння та угоду зі слідством. Двох інших учасниць звільнили від покарання, оскільки громадська організація «Рух за реформи» взяла їх на поруки.
Друга справа стосується Павла Карася, директора комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго». Під час місцевих виборів 2020 року чоловік балотувався до ради від партії «За майбутнє» і, за версією слідства, використовував кошти комунального підприємства для агітації за себе та партію. Через КП замовив рекламу з написами «З добром, теплом та за майбутнє!» та «Дякуємо за вчасно сплачені рахунки. Павло Карась». Йому інкримінують частину 2 статті 159-1 ККУ, але він своєї провини не визнає. Судовий розгляд у Черкасах досі тривав.
Юлія Зальцберг, голова антикорупційної платформи «IntegrityUA», назвала кілька причин низької ефективності розслідувань. По-перше, законодавство недосконале — кримінальна стаття сформульована так, що притягнути правопорушника до відповідальності складно. По-друге, правоохоронці не розуміють, як розслідувати такі справи, і вони їх не цікавлять. По-третє, більшість справ пов'язані з впливовими політиками, з якими органи дізнання неохоче контактують, можливо, побоюючись політичного впливу.
Додатково Зальцберг вказала на завантаженість слідчих та інші пріоритети у поліцейських. За її оцінкою, результативність можна підвищити, якщо перевести більшість таких порушень до адміністративної площини, залишивши в кримінальній лише найтяжчі злочини — вчинені за попередньою змовою, групою осіб або на велику суму. Це розвантажило б слідчих і дозволило доводити справи до покарання, навіть адміністративного, з конфіскацією коштів та штрафами. Натомість нині кримінальні справи часто закриваються без жодних наслідків для винних.
Аналітика підготовлена за підтримки американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, реалізованого громадською організацією «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.