П'ять років тому в Україні запровадили нову систему контролю над партійними фінансами. Закон одночасно розширив державне фінансування для парламентських партій і запровадив суворі вимоги до прозорості. Політичні сили отримали право залучати кошти від громадян та організацій, але під чітким контролем. Порушення цих правил тягнуть адміністративні та кримінальні санкції.
Національне агентство з питань запобігання корупції за п'ять років передало до судів 2 343 протоколи про порушення в партійному фінансуванні. Вони стосувалися несвоєчасної подачі щорічних звітів, отримання пожертв готівкою замість безготівкових переводів, а також внесків від осіб, які не мали права їх робити. Однак судова система визнала винними менше половини обвинувачених.
З 1 282 справ про порушення надання фінансової підтримки партіям з 2016 по 2021 рік суди розглянули лише 1 121. Винними правопорушників визнали у 440 справах. Решту закрили: 328 справ через відсутність складу правопорушення, 343 — через закінчення строків притягнення до відповідальності та 10 — через скасування адміністративної відповідальності в окремих епізодах. Розподіл протоколів за роками показує різку активізацію у 2019 році: якщо у 2017 році було 86 справ, то у 2019 — уже 902. У 2020 році кількість впала до 3, а у 2021 повернулася до 85.
Середовище порушень складають переважно внески від людей з податковими боргами. У 2019 році одеська громадянка Юлія Соловйова перевела 7 тисяч гривень на рахунок партії «Громадсько-політична платформа Надії Савченко», хоча мала податковий борг близько 400 гривень. Суд оштрафував її на 1 700 гривень. Того ж року в Івано-Франківську Володимир Кушнір перерахував 1 270 гривень на рахунок «Блоку Петра Порошенка» при податковому боргу 219 гривень. Його провадження закрили через закінчення строків накладення стягнення.
Особливо показовим став випадок із жителем Хмельницької області Грантом Карапетяном. У жовтні 2021 року його оштрафували на 1 700 гривень і конфіскували внесок у розмірі 50 тисяч гривень на рахунок політичної партії.
Проблема іноземного фінансування виявилася у справі 2018 року. Приватна компанія «СТ-РЕКЛАМА» зробила спонсорський внесок 4 тисяч гривень партії «За життя», але оскільки фірма мала іноземного власника, а фінансувати партії в Україні мають право лише громадяни України, компанію оштрафували на 1 700 гривень і конфіскували весь внесок.
Одна з найбільших справ стосувалася партії «Укроп». У 2016 році на її рахунок надійшов донорський внесок 468 тисяч гривень готівкою через касу, що заборонено законом, оскільки унеможливлює ідентифікацію донорів. НАЗК ініціювало 15 судових справ проти фізичних осіб-донорів, керівника Харківської обласної організації партії та керівника секретаріату. 14 справ закрили через закінчення строків, а керівника секретаріату оштрафували на 1 700 гривень і конфіскували майже півмільйона гривень.
Загальна сума конфіскованих внесків за п'ять років становить лише 2,6 мільйона гривень. Враховуючи, що річні внески на рахунки партій від фізичних і юридичних осіб сягають сотень мільйонів гривень, а журналісти та експерти регулярно фіксують різноманітні порушення, конфіскована сума видається незначною.
Порушення щодо подання щорічних звітів становлять окремий напрямок контролю. НАЗК склало 1 061 протокол за цією категорією. Розподіл за роками: 2016 — 17, 2017 — 170, 2018 — 175, 2019 — 272, 2020 — 250, 2021 — 177. Суди розглянули 884 справи, визнали винними у 457 випадках. Решту закрили: 172 справи через відсутність складу правопорушення, 252 — через закінчення строків притягнення до відповідальності та 3 — через смерть підсудного.
Найбільш порушливими щодо подання звітів за останні три роки виявилися партії «Нова демократія» та «Партія регіонів» — по 10 протоколів кожна. По 9 протоколів складено на «Українську народну партію», «Справу» та «Соціал-демократичну партію». «Громадський рух «Народний контроль» отримав 8 протоколів. По 7 — партії «Соціальна справедливість», «Громадянська позиція», «Народно-трудовий союз України» та «Альянс за соціальну справедливість». Примітно, що серед партій, на які НАЗК складало більше п'яти протоколів, немає жодної, яка наразі представлена у Верховній Раді.
Матеріал підготовлений за підтримки американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, реалізованого громадською організацією «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.