Журналісти Bihus.Info дослідили механізм добору керівників топових державних установ і виявили систематичні відхилення від конкурсних результатів. Аналіз показує, що Кабінет міністрів часто ігнорує рішення конкурсних комісій, а самі комісії можуть усувати кандидатів, які не влаштовують Офіс Президента.
Проблема з повторними конкурсами
На сайті Національного агентства України з питань державної служби видно, що більшість топових посад постійно переоголошуються. За даними відповіді агентства на журналістський запит, причина часто полягає в тому, що орган, відповідальний за призначення (переважно Кабмін), не робить цього протягом встановлених законом 44 днів. У такому разі оголошується повторний конкурс. Цей механізм дозволяє уряду призначити потрібну людину на посаду в.о. до проведення нового конкурсу.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль не назвав конкретних причин затримок із призначеннями. Однак показовим є той факт, що під час карантину, коли парламент тимчасово скасував конкурси, Кабмін без утруднень знайшов і призначив 91-го топ-посадовця. Після поновлення конкурсів проблеми з призначеннями повернулися. Це може свідчити про намагання влади «відсіяти» кадри, які з якихось причин не влаштовують урядовців.
Тарифна комісія НКРЕКП: двічі провалені призначення
Деякі конкурси не передбачають можливості повторного відбору. Саме так сталося з членами тарифної комісії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
Кабмін двічі поспіль не призначив жодного з переможців конкурсу. Спочатку урядовці відмовились обирати Руслана Машляковського, який раніше працював в НКРЕКП, або Костянтина Ущаповського, колишнього працівника «Енергоатома» і НЕК «Укренерго», хоча закон передбачав обрання одного з них.
Стенограма засідання Кабміну, яка опинилася в розпорядженні видання «Новое время», показує, що особисто прем'єр Шмигаль не хотів призначати жодного з кандидатів. Згодом уряд знову не обрав жодного з переможців конкурсу на іншу вакантну посаду в комісії.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура: конкурс у глухому куті
Конкурс на посаду керівника САП тривав понад рік з постійними затримками. Відбіркова комісія кілька разів зривала засідання, оскільки деякі її члени, близькі до функціонерів Офісу Президента, не з'являлись на них.
Центр протидії корупції припускає, що причина в кандидатах, які вийшли до фіналу. Зокрема, це детектив НАБУ Олександр Клименко, який розслідував справу заступника голови Офісу Президента Олега Татарова у справі з квартирними аферами «Укрбуду». За даними програми Схеми, значна частина конкурсної комісії так чи інакше мала робочі контакти з Татаровим.
Бюро економічної безпеки: переможець був відомий заздалегідь
БЕБ — новий орган, який мав замінити податкову міліцію. Однак конкурс на його керівника виграв колишній очільник податкової міліції Вадим Мельник. Його називали переможцем задовго до завершення конкурсу.
Конкурента Мельника — екс-секретаря РНБО Олександра Данилюка — не допустили до конкурсу за обставин, які видаються дивними: нібито через те, що його міжнародний диплом не перевірило українське Міністерство освіти.