← Назад

Суд розглядатиме справу про багатомільйонні збитки від обміну квартир Нацгвардії

2021-11-02 17:41 · Bihus.Info · bihus.info
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила розслідування кримінальної справи про незаконне заволодіння квартирами Національної гвардії та передала обвинувальний акт до суду. За матеріалами справи, держава зазнала збитків на суму понад 80 мільйонів гривень унаслідок невигідного для неї обміну нерухомості.

Історія розпочалася наприкінці 2017 року, коли журналісти Bihus.Info опублікували розслідування про угоду між Національною гвардією та компанією «Укрбуд Девелопмент». За первісною угодою 2015 року Нацгвардія мала отримати 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК «Аристократ» на Печерську в центрі Києва, розташованих на землі, виділеній військовим під будівництво.

Однак восени 2016 року командувач Національної гвардії Юрій Аллєров підписав додаткову угоду, за якою військовослужбовці замість центральних квартир отримали 65 помешкань у ЖК «Оберіг» на вулиці Бориспільській, 21-45. Експертиза, проведена під час досудового розслідування, встановила, що вартість квартир на периферії виявилася на 81 635 448 гривень меншою за оцінену вартість нерухомості, яку мала отримати Нацгвардія за первісною угодою.

Після публікації журналістського матеріалу НАБУ розпочало кримінальне провадження. Обвинувачення у справі стосується семи осіб, серед яких екснардеп та фактичний власник «Укрбуду» Максим Микитась, екскомандувач Нацгвардії Юрій Аллєров, а також топ-менеджмент будівельної компанії.

Підозри повідомлялися поступово. У травні 2019 року їх отримали екскомандувач Нацгвардії, генеральний директор компанії-забудовниці та оцінювач. У липні того ж року коло підозрюваних розширилося за рахунок виконавчого директора компанії. 2 жовтня 2019 року підозру отримав сам Максим Микитась.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура стягнула з Микитася 80 мільйонів гривень застави у дохід держави за порушення запобіжного заходу. Згодом прокурори призначили нову заставу в розмірі 100 мільйонів гривень, яку Микитась мав внести впродовж п'яти днів. Коли він цього не зробив, САП вимагала його арешту.

На периферії цієї справи опинився Олег Татаров, який у 2017 році очолював юридичний департамент «Укрбуду». За інформацією журналістів, він нібито був посередником між Микитасем і службовцем, який за винагороду сприяв створенню фейкової експертизи щодо оцінки вартості нерухомості. НАБУ повідомило Татарову про підозру у пов'язаному кримінальному провадженні.

Однак справа набула несподіваного розвитку. Наприкінці 2020 року Генпрокурорка Ірина Венедіктова втрутилася у розслідування, справу передали з НАБУ до СБУ, а 30 грудня прокурори відкликали з Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт Татарова. На момент цих подій Татаров уже обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента.

Журналісти Bihus.Info встановили, що незадовго до і після призначення Татарова на цю посаду окремі активи компанії «Укрбуд» та її експрезидента Максима Микитася почали переписувати на осіб, які привели журналістів до оточення Татарова. Це стало предметом окремого розслідування журналістів Максима Опанасенка та Данила Мокрика.

#АнтикорупціяУкраїни #НацгвардіяУкраїни #КримінальнаСправа #УкрбудДевелопмент #ЗбиткиДержави #БіхусІнфо #ОлегТатаров #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування