Урядовий законопроект №5600 розпочав свій шлях як потенційно значущий документ для поповнення державного бюджету за рахунок бізнесу великих промислових гравців. Однак на етапах узгодження між Міністерством фінансів та парламентськими комітетами він втратив близько 20 мільярдів гривень потенційних надходжень.
Журналісти Bihus.Info, зокрема Анна Калюжна, порівняли всі редакції документа і виявили, що найбільші скорочення торкнулися норм, які мали вплинути на рудний бізнес. Найбільшими видобувачами залізної руди в Україні є компанії олігархів Ріната Ахметова, Вадима Новинського (спільно з Ахметовим), Костянтина Жеваго та Ігоря Коломойського (спільно з Ахметовим). Марганцевою рудою опікуються компанії Коломойського.
Потенційні втрати бюджету розподілилися так: приблизно 12 мільярдів гривень від збільшення ренти на залізну руду, 4-5 мільярдів від скасування земельної пільги для гірничо-збагачувальних комбінатів, 1,5 мільярди від акцизу на виробництво «зеленої енергетики» та кілька сотень мільйонів від екоподатків.
Найрадикальніші зміни стосувалися принципу оподаткування руди. Мінфін пропонував перейти від нарахування ренти на собівартість видобутої тонни (тоді близько 3 доларів за тонну) до світового принципу оподаткування ринкової вартості з «плаваючим» відсотком. За розрахунками, це могло б принести бюджету до 12 мільярдів гривень додатково.
Однак у версії, підготованій до голосування, з'явилася формула, яку журналісти назвали «Гуанчжоу» (насправді це порт Ціндао в Китаї). За цією схемою від ринкової вартості руди віднімаються витрати на логістику по Україні та доставку до китайського порту. Це нагадує скандальну формулу «Роттердам+», коли у вартість електроенергії враховували транспортування вугілля з нідерландського міста, хоча вугілля видобувалося в Україні. Проблема полягає в тому, що видобувачі руди не завжди везуть продукцію саме в Китай.
Автором цієї правки став голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від партії «Слуга народу» Данило Гетманцев. На запитання журналістів він пояснив: «Логіка в тому, що якщо ми оподатковуємо щось, ми не повинні оподатковувати витрати цього ж самого суб'єкта на доставку цього чогось до Китаю чи до будь-якої іншої країни. Ми не можемо оподатковувати витрати, ми маємо оподатковувати дохід».
Джерела журналістів стверджують, що питаннями оптимізації податків у законопроекті на найвищому рівні займався партнер Ахметова по бізнесу, нардеп Вадим Новинський. Журналіст Михайло Ткач зафіксував його візити в Офіс Президента за 5 днів до реєстрації законопроекту. За інформацією джерел Bihus.Info, Новинського бачили у кабінеті одного з керівників ОП разом із Гетманцевим. Сам Гетманцев не заперечує, що Новинський звертався до нього щодо норм законопроекту, але «не пам'ятає, щоб ходив з ним до ОП». Новинський спочатку заявив, що це неправда, але потім відповів, що «не пам'ятає» чи був разом з Гетманцевим у Офісі Президента.
Економіст «Центру економічної стратегії» Юрій Гайдай прогнозує, що при нинішніх цінах на руду компанії-видобувачі будуть платити навіть менше, ніж сьогодні, якщо законопроект буде ухвалено в такому вигляді.
За 2020 рік компанії цих олігархів спільно отримали близько 40 мільярдів гривень чистого прибутку, але сплатили ренти менше ніж 4 мільярди гривень. У 2021 році їхні заробітки зросли ще більше. Наприклад, «Метінвест» Ахметова-Новинського за перше півріччя 2021 року отримав у 5 разів більше чистого прибутку, ніж за весь 2020 рік. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат Жеваго, за даними Цензор.нет, у 2021 році практично потроїв чистий прибуток.
Екологічний податок від гірничої промисловості також зазнав значних скорочень. Мінфін пропонував підняти його з 49 копійок до 1,50 гривні за тонну (у найпершій версії навіть до 3 гривень), але в результаті пропонується збільшити лише до 54 копійок. Цю правку також запропонував Гетманцев, і комітет її підтримав. Найбільші компанії в цій сфері належать Ахметову та Жеваго.
Норма про скасування пільги на земельний податок для гірничо-збагачувальних комбінатів взагалі не дійшла до парламенту. Нині такі підприємства платять лише 25% земельного податку замість 100%. За даними «Економічної правди», Мінфін планував додатково отримати в бюджет близько 4-5 мільярдів гривень за рахунок скасування цієї пільги, але Кабмін не внесе цю пропозицію до Ради.
Подібна доля спіткала акциз на виробництво «зеленої електроенергії» у розмірі 3,2%. Член податкового комітету ВРУ Андрій Мотовиловець пояснив журналістам, що норму не залишили, оскільки «Мін'юст переконав депутатів, що виробники подаватимуть в міжнародні суди, а виграти їх шансів мало». Нині фіксований «зелений тариф» в Україні для великих сонячних і вітряних станцій є високим, навіть вищим, ніж у Німеччині. Для станцій, побудованих до 2021 року, він залишатиметься незмінним до 2030 року. Найбільшим власником «зелених станцій» в Україні є Рінат Ахметов. За даними компанії «ДТЕК ВДЕ», за перше півріччя 2021 року прибуток із «зеленки» збільшився у 5 разів порівняно з аналогічним періодом 2020 року. Мінфін планував додатково отримати приблизно 1,5 мільярди гривень з цього джерела.
Єдина норма, яка збереглася у первісному вигляді, – екоподаток на викиди СО2. Його планують підняти з 10 гривень до 30 гривень за тонну викидів (близько 1 євро). Однак це зростання не є суттєвим: для порівняння, в Іспанії цей податок становить 15 євро, у Франції – 45 євро, а в Норвегії – майже 60 євро. Завдяки цій нормі до бюджету має надійти понад 2 мільярди гривень.
Це не перша спроба запровадити світовий підхід до оподаткування. Офіс Президента робив схожі пропозиції восени 2019 року, але консультації затягнулися на рік. Коли прийшов час ухвалювати законопроект, так звана «група Павлюка» та інші депутати, які регулярно діють в інтересах Ахметова, заблокували ухвалення доти, доки комітет не повернувся до нарахування ренти на собівартість руди.
За приблизними підрахунками експертів, якщо законопроект буде ухвалено в такому вигляді, олігархи не доплатять в бюджет близько 18-20 мільярдів гривень у 2022 році у порівнянні з цифрами, запланованими Мінфіном.