Грудень 2022 року став початком однієї з найбільш проблемних закупівель безпілотних систем для українських військових. Міністерство оборони уклало угоду на придбання 55 комплексів «HAWK» для розвідки та коригування артилерійського вогню. Загальна вартість контракту становила 807 мільйонів гривень, з яких 650 мільйонів було перераховано авансом виробнику.
Кожен комплекс складається з наземної станції управління та двох бортів і коштує понад 14,5 мільйона гривень (близько 400 тисяч доларів). Контрактанта – ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» (УАС) – контролюють три особи: Жанна Розенблат (дружина екснардепа Бориса Розенблата, відомого справою НАБУ про корупцію в сфері видобутку бурштину), Костянтин Пожидаєв та непублічний громадянин Молдови. Борислав Розенблат публічно позиціонував цей проект як своє дітище.
Проблеми виявилися задовго до офіційної здачі. За місяць до встановленого дедлайну (15 серпня 2023) виробник організував навчання для пілотів. За розповідями учасників, три чверті польотів завершилися невдачею: борти втрачали стійкість у повітрі й потребували екстреної посадки. Коли ж кілька бортів все ж піднялися нормально, наземна станція управління почала втрачати відеозображення з камери. Розенблат, присутній на навчаннях, визнавав, що БПЛА ще «доопрацьовують», але обіцяв, що військові отримають готові до використання комплекси. Обіцянка не була дотримана.
За день до дедлайну виробник привіз на приймально-здавальні польоти, присутні при яких були журналісти Bihus.Info, лише 4 комплекси замість обіцяних 55. Військове представництво МОУ відхилило 3 з 4 зразків: один борт втрачав зображення під час польоту, два не змогли взлетіти, у четвертого при посадці відпали крила й тріснув фюзеляж. За наступні тижні, за словами Розенблата, компанія здала ще 11 комплексів, але подальші польоти були закриті для журналістів.
Історія повторюється
Це не перший контракт МОУ з цим виробником. У 2018–2019 роках військові замовили перші 9 комплексів, які понад три роки не могли потрапити в армію через судові спори щодо ціни та порушених строків поставки. На початку повномасштабного вторгнення військові все ж забрали ці борти у виробника. За відповіддю МОУ на запит Bihus.Info, ці безпілотники потрапили в ЗСУ, і щодо них «інформація про негативні відгуки відсутня». На цій основі новий великий контракт з тим же виробником виглядав логічним.
Корпоративний конфлікт і зміна виробництва
З судових документів випливає, що за кілька місяців до укладання великого контракту в компанії УАС стався серйозний корпоративний конфлікт. Партнери розійшлися: юридичний контроль залишився у Розенблата, а виробничі потужності й обладнання перейшли до Пожидаєва.
За версією Пожидаєва, конфлікт виник саме через цей контракт. Розенблат нібито запропонував укласти угоду за завищеною ціною, в якій мали бути закладені 30% «відкату» замовнику. Коли Пожидаєв відмовився, він виявив, що хтось підробив його підпис на документах, а його самого звільнили з посади директора й усунули від управління.
Зі слів Пожидаєва, Розенблат організував нове виробництво зовсім інших бортів, які за комплектацією й характеристиками не схожі на попередню модель. Формально МОУ укладало угоду з відомою фірмою, яка мала існуюче виробництво. Насправді військові потрапили в авантюру з конфліктуючою групою людей та невідомим виробництвом непередбачуваного результату.
Розенблат підтверджує, що нова модель має інші технічні характеристики й зібрана з інших запчастин, але розцінює це як покращення й адаптацію до сучасних умов.
Недовершена партія
На приймальних польотах у серпні Розенблат визнав, що не може зібрати всю законтрактовану кількість. На той момент було готово лише 12 комплексів та запчастини для ще 18. Решту неможливо виготовити, оскільки рахунки УАС заморожені в рамках кримінального провадження Державного бюро розслідувань.
Слідство вивчає обставини укладання контракту, обґрунтованість ціни, освоєння виробником отриманих коштів та роль Міністерства оборони. За версією правоохоронців, чиновники МОУ змовилися з компанією-виробником і уклали контракт із завищеними цінами з метою заволодіння коштами. Слідство також вважає, що компанія використала гроші не за призначенням: отримавши аванс, лише частину витратила на комплектуючі, а решту розмістила на депозиті й розподілила серед пов'язаних осіб. У травні були накладені арешти на рахунки УАС.