Національне антикорупційне бюро оголосило про підозру Назару Шептицькому у змові з метою отримання хабарів за призначення на керівні посади в Державній митній службі. Повідомлення про підозру було вручено 4 липня 2024 року. За матеріалами слідства, Шептицький намагався залучити впливових осіб до схеми незаконного розподілу керівних посад на митниці з подальшим розділом прибутків від контрольованих підрозділів.
З текстом підозри, який опинився у розпорядженні редакції, Шептицькому інкримінується закінчений замах на підбурювання до хабарництва за статтями 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України.
Схема та учасники
План виник влітку 2023 року. Шептицький залучив до реалізації схеми Олега Гаталяка, який мав контролювати розподіл хабарів на майбутньому підконтрольному підрозділі. Для переговорів з тимчасово виконуючим обов'язки голови Держмитслужби Шептицький використовував посередника – Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого на початку 2023 року.
За даними детективів, Черкаський мав передати керівництву пропозицію щодо хабарів за посади в західних регіонах. Посаду керівника Львівської митниці оцінили в один мільйон доларів. Шептицький планував підбирати кандидатури та фінансувати ці призначення спільно з Гаталяком.
Під час кількох зустрічей Шептицького з Черкаським обговорювалися конкретні суми та схема оплати. За призначення на Волинську митницю пропонувалося півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч доларів. Однак ці суми розглядалися як перший платіж, а в подальшому планувалася регулярна доплата – частка від щомісячних незаконних прибутків. Зокрема, з Волинської митниці змовники розраховували отримувати близько двох мільйонів доларів щомісяця, половину яких залишати собі.
Під час переговорів Шептицький телефонував Гаталяку, обговорюючи деталі плану. У списку кандидатур, який Черкаський мав передати на вибір керівництву, Шептицький особисто відмітив харківського митника Юрія Герасимова. У січні 2024 року Герасимова дійсно призначили керівником Чернівецької митниці.
План провалився з причин, які не залежали від Шептицького, зазначається у тексті підозри.
Зв'язки та попередні розслідування
Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, очільника Київського науково-дослідного інституту судових експертиз – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного закладу в країні. Обидва були предметом розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розповідали про сумнівне походження статків родини Рувіна на тлі скандальних експертиз, проведених під керівництвом Рувіна, часто в умовах потенційного конфлікту інтересів.
Тоді вдалося встановити, що Шептицький володів та користувався дорогою нерухомістю та люксовими автомобілями, які не відповідали його офіційним доходам. У його власності та користуванні були: Range Rover вартістю близько 3,5 мільйонів гривень, квартира в ЖК «Французький квартал» орієнтовною вартістю 150 тисяч доларів, квартира у ЖК «Липська вежа» в урядовому кварталі Києва з орендою 8 тисяч доларів на місяць.
Упродовж кількох років Шептицького помічали на автомобілях, записаних на сторонніх осіб, які видавали на нього довіреності. Серед них – Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 та Aston Martin DB9. Орієнтовна сукупна вартість цих автомобілів становила 9 мільйонів гривень.